«Громадське радіо»
“Декому здається, що посада — це дуже багато прав і можливостей. Насправді, це шалений обсяг зобов’язань і трохи прав, щоб їх здійснювати”, — Тетяна Лебедєва. Говоримо про посадові обов’язки голови наглядової ради та очікування від нового керівника Суспільного мовлення.
Ірина Славінська: Що робить голова наглядової ради ПАТ НСТУ?
Тетяна Лебедєва: Не всі розуміють, що в наглядовій раді не може бути начальника чи керівника — це лише технічна посада. Наглядова рада — абсолютно нове для нас поняття, це зріз суспільства, який представляє 17 людей: 8 від фракцій ВРУ і 9 від організацій громадянського суспільства за різним напрямками.
Кожен з нас має лише один голос, всі питання ми вирішуємо голосуванням. Усе приймається колегіально, в ідеалі — консенсусно.
Ані голова, ані секретар чи заступники не мають привілеїв з точки зору прийняття важливих рішень для країни і для цієї надважливої реформи.
Любомир Ференс: Коли вас було обрано, в деяких виданнях відбулося збурення, перші факти, які про вас почали наводитися, що ви, мовляв, є близькою особою, пов’язаною з олігархом Віктором Пінчуком. Зокрема, Євген Глібовицький написав у Фейсбуці, що отримав прохання вас підтримати від одного посадовця, мовляв, ви пов’язані з АП, щоб політики впливали через вас на Суспільного мовника. Яке ваше відчуття від цього?
Тетяна Лебедєва: Завжди знаходяться люди, які хочуть будь-який результат, що їм не подобається, пояснити іншими засобами.
Навколо мого обрання були деякі маніпуляції. Хочу подякувати Євгенові, бо він мені це все розповів до початку голосування. Він був дуже схвильований, я сприйняла це як якусь маніпуляцію з чийогось боку. Сказала, що не знаю, кому це вигідно, не знаю людини, яка надіслала це СМС, не знаю, що могло спричинити, щоб людина пішла на такий крок — мені здався абсурдним надісланий текст. Я запитала Євгена, чи часто він отримує від цієї людини в такому імперативному тоні вказівки з інших питань. Мені здалося, що це свідома маніпуляція, це дуже обурило. Я дуже не люблю відчувати себе об’єктом маніпуляцій.
Я сказала, що ці вибори абсолютно відкриті, є 17 моїх колег, ця історія викладена — хай наші колеги роблять висновки, своїм голосуванням або підтримують, або не підтримують мене.
Ірина Славінська: Чи можуть ці обговорення свідчити, що всередині наглядової ради є конфлікти?
Тетяна Лебедєва: Це було б найгірше, що могло би бути. Сподіваюся, все буде зроблено для того, щоб запобігти будь-яким конфліктам. Саме тому я не реагую на всі ці дописи та інше. Все можна оцінювати лише за тими кроками, які я роблю.
Ірина Славінська: Євген пише, що чекатиме рішучих дій новообраної очільниці наглядової ради, спрямовані на постання сильного та незалежного Суспільного мовлення. Ви говорили, що роль голови наглядової ради радше технічна, але які рішучі дії є у ваших посадових обов’язках?
Тетяна Лебедєва: Я розумію, що Євген Глібовицький хоче якомога скоріше досягнути результатів, але, насправді, це лише результат нашої колективної роботи, час, який ми співіснуємо як склад наглядової ради, період, за який ми зробили багато спільної роботи, розробили багато документів, миттєво, менше, ніж за два чи три тижні, оголосили конкурс — це велика робота. До 16 березня триватиме прийом документів, до 13 квітня ми маємо підвести підсумки конкурсу. Це дуже велика робота, яку потрібно було робити крок за кроком та знаходити консенсус.
Мені здається, головне завдання для голови наглядової ради — допомагати шукати консенсус, знаходити рішення будь-якої проблеми.
Ірина Славінська: Кого ви бачите майбутнім керівником Суспільного мовлення?
Тетяна Лебедєва: Кожна справа має відбуватися за якимись правилами, якщо ми хочемо, щоб вона була зроблена нормально. Одне з правил для будь-якого суспільного мовника — обрання на конкурсі з рівними умовами для всіх учасників. Це європейська практика та стандарти, так само обирали членів наглядової ради, я б хотіла, щоб конкурс на посаду голови правління відбувався саме так.
Ірина Славінська: Які вимоги до цієї людини?
Тетяна Лебедєва: У мене є ідеальне уявлення, якою має бути ця людина. По-перше, людина-оркестр: вона має суміщати в собі навички кризового менеджера, бо поки НСТУ ще в кризовому стані, тягне всі недоліки з радянських часів. Ми починаємо не з нуля, а з великого мінуса. Це має бути патріотична людина, яка розуміє значення цієї реформи для України, суспільства, медіа-сфери, людина з передбаченням, як будь-який контент програми потім відіб’ється на аудиторії і якою буде післядія на суспільство в цілому та кожного громадянина.
Я мрію, щоб постать такого масштабу взяла участь у конкурсі та розповіла нам: сьогодні стан такий, але треба рухатися в цьому напрямку, і я знаю, як зробити, щоб ці основні напрямки були реалізовані з моєю командою однодумців.
Ірина Славінська: Це має бути передвиборча програма кандидата?
Тетяна Лебедєва: На конкурс подається стратегія. Людина має добре розуміти, як оптимізувати структуру, як гроші не зробити бюджетом проїдання і сказати: є 7,5 тисяч людей і треба терміново роздати зарплату. Треба, але якщо не буде докорінної реформи в перший рік, Суспільне не відбудеться взагалі.
Любомир Ференс: Чи ви бачите очільником Суспільного мовника когось із старої гвардії?
Тетяна Лебедєва: Сьогодні я не можу назвати нікого, кого б бачила керівником. Я проти будь-яких обмежень, може, вже працює людина, яку ми не знаємо, але вона вже 10 років мріє все реорганізувати та оптимізувати. Я хочу конкурс концепцій, стратегій, бачень.
Треба виходити з мети і місії, а не з бюджету і зі стелі взятих цифр.
Любомир Ференс: На вашу думку, великий штат теле- та радіопрацівників мав би бути скорочений чи переструктурований?
Тетяна Лебедєва: 7,5 чи 6,5 тисяч — це пусті розмови. Спочатку треба сказати: я хочу створити таке телебачення, радіомовлення з ось такими регіональними вікнами чи каналами. Для того, щоб зробити стільки програм для дітей, для національних меншин, спортивних і просвітницьких програм, мені потрібно стільки-то людей ось такої кваліфікації з отакою зарплатнею і т.д. З цього складеться бюджет, кількість людей, вимоги до їхнього рівня кваліфікації та готовності працювати на таких умовах з такою якістю, відданістю, або ж ні. Тільки після того буде оптимізація структури. Треба виходити з мети, місії, а не з бюджету і зі стелі взятих цифр.
Ірина Славінська: Ми знаємо, скільки грошей світить Суспільному мовнику 2017 році?
Тетяна Лебедєва: Це записано в законі — певний відсоток від бюджету. Поки в законі про бюджет зазначено трохи менше, додалося ще Євробачення, але ми маємо тверду обіцянку прем’єр-міністра, що гроші будуть в повному обсязі. Я очікую на конкурс та концепцію, яка переможе, вже від неї буде по кроках розписаний бюджет, як ці гроші витратити найбільш ефективно, щоб досягнути не лише покращення умов чи підвищення зарплат, а того результату, якого ми всі очікуємо від Суспільного.