Росія починає діяти як вірус, — Володимир Єрмоленко про статтю Пінчука

Євген Павлюковський: Подібні інформаційні хвилі періодично напливають, зокрема з боку Росії чи окремих людей, які поділяють ту концепцію, яку нам намагаються нав’язати. Але зараз це олігарх Пінчук, який до цього намагався займати більш-менш нейтральну позицію. А тут раптом виступає з гучною статтею на The Wall Street Journal, яку потім підхоплює відомий дипломат. Що це, на вашу думку?

Володимир Єрмоленко: Я думаю, що це нова інформаційна кампанія, яка починається з російського коріння. Росія відходять від образу ведмедя і зовнішньої загрози та перетворюється на такий вірус, який нашіптує українцям, що треба закінчувати, треба миритися, здаватися. Я думаю, що цей вірус дуже небезпечний і йому треба будь-що протистояти.

Якщо ми подивимось на наших сусідів у 2016 році — Болгарія і Молдова — там цей вірус спрацював, і там вже проросійські президенти.

Євгенія Гончарук: Тобто така собі модифікація гібридної війни, яка стає настільки непомітною для пересічних громадян, що ми нібито і не опираємось, тому що це не явна агресія?

Володимир Єрмоленко: Так, це меседж, який нібито іде зсередини України. Не виключено, що він буде іти на тлі якогось затишшя на Донбасі, хоча зараз цього не відбувається. Бо якщо Росія грає роль зовнішньої загрози, то їй важче грати роль вірусу. Чим більше триває війна на Донбасі, тим складніше їй нашіптувати про те, що нам треба миритися. Вірус Росії, який каже, що демократія і соціальні моделі не працюють, найбільш ефективний у країнах, де не відчувають зовнішньої агресії від Росії — Нідерландах, Франції, Чехії, Словаччині, Угорщині.

Євгенія Гончарук: Ми мали статтю Віктора Пінчука у The Wall Street Journal, потім з’явилася стаття Костянтина Єлісєєва, голови адміністрації президента України. До кого апелював Пінчук, кому він це говорив, і кому була відповідь, можливо не тільки Пінчуку, нашої АП?

Володимир Єрмоленко: Пінчук не є поодиноким голосом, тобто всі ці голоси з’являються зараз одночасно. Була публікація у британському The Independent, яка належить російському олігарху Лебедєву, про Кіссинджера, який нібито пропонував Трампу здати Крим — виявилось, що це дезінформація, бо вони посилалися на німецький Bild, де такої публікації взагалі не було. Зараз виступив Василь Філіпчук, відомий український дипломат часів Януковича, зі статтею на «Апострофі», яка містить ті самі меседжі: нейтралітет України, відмова від інтеграції у ЄС і НАТО, поступки по Криму, замирення з Росією. Була, наприклад, і публікація Юрія Романенка на «Хвилі» з тим самим.

Це, можливо, і не координується з одного центру, але очевидно, що це підготовка до такої м’якої капітуляції України під різними соусами, часто патріотичними. Бо і Пінчук патріотично починає свою статтю, і Філіпчук, і тим більше Романенко.

Євген Павлюковський: У відповіді Єлісєєва, з апарату президента пролунали тези «Кримом не торгуємо». Це адекватна відповідь, зважаючи на те, що вона з’явилася вже після журналістського запиту надати роз’яснення і відповідь?

Володимир Єрмоленко: Я думаю, що відповідь Костянтина Єлісєєва нормальна. Нагадаю, що до того були відповіді у соціальних мережах і українських медіа віце-прем’єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе, відомого українського дипломата Дмитра Кулеби. Всі вони говорять дуже важливі речі. Що є червоні лінії, те, чим ми не торгуємо — це територіальна цілісність і суверенітет.

Захід нам каже, що вони підтримують територіальну цілісність і суверенітет України, але в реальності нас змушують обирати між цими двома речами. Якщо нам пропонують відновити територіальну цілісність як повернення Донбасу на російських умовах, то це фактично втрата суверенітету. І тоді, звичайно, нам треба обирати суверенітет. Але все-одно, наша публічна позиція, що територіальна цілісність і суверенітет — це речі, якими ми не торгуємося.

Я хочу донести до української аудиторії дуже просту думку — Україна є жертвою агресії, і агресія продовжується. І не можна вимагати поступок від жертви. Ми маємо триматися до кінця, поступки мають йти від агресора — це мусить бути наша кардинальна позиція.

Євген Павлюковський: У фейсбуці ви писали, що прогнозуєте посилення гібридних інформаційних атак, вливань шкідливої інформації в український простір у 2017 році, чому так?

Володимир Єрмоленко: Все дуже просто — змінюється влада у наших головних західних партнерів. 20 січня відбувається інавгурація Дональда Трампа, і всі ці вкиди так чи інакше пов’язані з тим, що влада в Америці зміниться на проросійську. І тому нам треба швиденько грати на випередження, бо повирішують без нас.

Але я хочу нагадати, що ми все ж таки лише можемо здогадуватися, але не знаємо, хто такий Дональд Трамп. Ми не знаємо точно міру його русофільства і коли ця міра закінчиться. Тому що все ж таки є інтереси. Наприклад, великий інтерес Трампа — це перемогти «Ісламську державу» на Близькому Сході. Я не певен, що це інтерес Росії. Тому що зараз інтереси Росії і «Ісламської держави» збігаються, Росія зацікавлена у терактах в Європі. Можливо, вони це якось координують.

Для мене лакмусовий папірець — це теракти у Німеччині. Треба за цим слідкувати дуже уважно у 2017 році. Німеччина — це найбільш лояльна країна сучасного ЄС щодо мігрантів з Близького Сходу. Навіщо «Ісламській державі» атакувати Німеччину? А хто зацікавлений — Росія, бо вони хочуть послабити Меркель, їхнього головного ворога у Європі.