Росія спробує домогтися, щоб суд ООН не розглядав позов України, — Кориневич

Мені здається, лінія поведінки РФ у Гаазі буде наступна: ні про які порушення мова не йде, предмету спору нема, бо РФ — держава-миротворець, держава-спостерігач при Мінських домовленостях, держава, яка просто переживає за «рускоговорящіх» і «рускомислящіх», які живуть на території України, — говорить Антон Кориневич.

Анастасія Багаліка: Що можна констатувати з того, що відбувалося вчора?

Антон Кориневич: Слухання справи відбувається у Міжнародному суді ООН, де слухаються справи держава проти держави. По суті вчора був історичний день, бо вперше Україна виступала в Міжнародному суді ООН в ролі позивача, стверджуючи, що інша держава — член ООН, постійний член Ради Безпеки — порушує міжнародне право і дві основоположні міжнародні конвенції.

Вчора був логічний виток розвитку подій. Україна, подавши позовну заяву проти РФ, попросила Міжнародний суд ООН призначити тимчасові заходи. Це заходи забезпечення позову, які держава-позивач просить суд встановити до винесення рішення, щоб держава-відповідач не порушувала певні права і обов’язки.

Євгенія Гончарук: Що це за тимчасові заходи, якщо йдеться про країну?

Антон Кориневич: Міжнародний суд ООН приймає робоче рішення, що держава-відповідач повинна утриматися від певних дій до того часу, поки справа не буде вирішена по суті. Якщо подивитися на тимчасові заходи, які Україна просить прийняти Міжнародний суд, вони дуже схожі на позов по суті: перестати фінансувати так звані «ДНР/ЛНР» та інші сепаратистські групи, перестати порушувати права кримських татар у Криму. І наш позов про тимчасові заходи, і позов по суті — дуже схожі.

Але ця позиція зрозуміла. Порушення мають місце три роки. Якщо справа слухатиметься по суті, це займе 4-6 років. Якщо не подати прохання про тимчасові заходи, можна стверджувати, що Україна не здійснила дій, щоб тимчасово припинити цю діяльність в Криму і на Донбасі.

Анастасія Багаліка: Як суд ООН зможе змусити Росію до таких заходів?

Антон Кориневич: Це дуже важке питання. Безумовно, рішення Міжнародного суду ООН є юридично обов’язковими для держав-сторін у спорі. Інша річ, що за рішеннями суду та їхнім виконанням слідкує Рада Безпеки ООН. Тому тут можуть бути певні інсценуації з боку РФ, ствердження неправомірності такого рішення і навіть невиконання.

Але навіть, якщо РФ поводитиме себе таким чином, це дасть змогу остаточно говорити про перетворення РФ у недоговороздатну державу, яка не виконує навіть рішення найважливішого судового органу світу. Це може бути підставою для нового етапу в санкціях стосовно РФ, набагато більш серйозних, ніж були.

Євгенія Гончарук: Як ви оцінюєте вчорашні виступи Олени Зеркаль, заступника міністр МЗС, юристів?

Антон Кориневич: Мені здається, все вибудувано логічно. Пані Зеркаль представила загальну позицію української сторони, потім за справу взялися юристи. Мені сподобалося, що українська сторона показала факти спроб української сторони провести переговори з РФ — близько 40.

Мені сподобалося, що представник України сказав, що на Донбасі ми повинні розрізняти збройний конфлікт і його наслідки, на жаль, є воєнні злочини і тероризм. Добре, що вже на першому слуханні Україна не каже, що все, що на Донбасі — тероризм.

Поки все логічно, будемо чекати розвитку подій. Буде непросто. РФ стверджуватиме, що ніякого тероризму на Донбасі нема, що це громадянська війна між Україною і самопроголошеними «республіками», РФ стверджуватиме, що в Криму нема жодних порушень проти національних етнічних груп.

Євгенія Гончарук: Які аргументи використовуватиме Росія, на вашу думку?

Антон Кориневич: Російська сторона веде себе досить закрито, що логічно для відповідача. Але ми маємо політичну позицію МЗС РФ, яка була висвітлена, як тільки Україна подала позов. Мені здається, лінія поведінки буде наступна: ні про які порушення РФ мова не йде, цей спір надуманий, предмету спору нема, бо РФ — держава-миротворець, держава-спостерігач при Мінських домовленостях, це держава, яка просто переживає за «рускоговорящіх» і «рускомислящіх», які живуть на території України, ніякого тероризму на Донбасі не відбувається, є громадянська війна, а смерті цивільного населення — це випадково трапляється під час війни.

Щодо Криму, мені цікаво послухати, що вони говоритимуть про те, чому Крим — російський, чи будуть вони піднімати це питання. Але мені здається, їхня лінія поведінки базуватиметься на тому, що порушень конвенцій, по яких Україна подала позов стосовно Криму, нема.

І, не знаю чи сьогодні, але, мені здається, оскаржуватимуть юрисдикцію Міжнародного суду. Дві конвенції, за якими Україна подала позов, передбачають, що позов до Міжнародного суду — остання ланка, до цього треба пройти ланку переговорів, можливо, створити арбітраж. РФ стверджуватиме, що Україна підійшла до цих питань недобросовісно, не намагалася нормальним чином домовитися, тому перші ланки не були пройдені і Міжнародний суд ООН не повинен слухати справу.

Анастасія Багаліка: Чи будуть взяті до уваги в суді ООН резолюції, винесені Радою Безпеки ООН по українським питанням?

Антон Кориневич: Так. Міжнародний суд ООН розуміє, що Рада Безпеки — головний орган, який слідкує за миром і безпекою людства. Резолюцій ради Безпеки по Україні не так багато, але ті, що є, будуть братися до уваги.

Євгенія Гончарук: У позові йдеться про компенсацію. Чи можемо говорити про цифри і про те, в який спосіб вона може бути стягнена?

Антон Кориневич: Те, що говоримо про компенсацію, логічно, очевидно ведемо мову і про моральну, і про матеріальну шкоду, тобто компенсацію постраждалим від порушень прав людини в Криму і на Донбасі. Очевидно, це цифри, які нараховуються мільйонами доларів чи євро. Інша справа, як зробити так, щоб РФ виконала ці рішення, якщо вони будуть.

Анастасія Багаліка: Наскільки часто рішення, які виносить Міжнародний суд, можна трактувати як політичну кон’юнктуру?

Антон Кориневич: Рідко. В свідомості юристів-міжнародників, міжнародного співтовариства Міжнародний суд ООН — головний судовий орган  світу. Його дуже рідко звинувачують у якихось політичних підставах для своїх рішень. Я би цього не боявся, не говорив би про глобальну зраду, політичну доцільність приймати рішення на боці РФ.

Євгенія Гончарук: Після чотирьох днів слухань, яка може бути подальша процедура?

Антон Кориневич: Рішення про тимчасові заходи можливі через декілька місяців Суд проаналізує всі письмові докази, пройде 4 дні дебатів. Потім, очевидно, буде юрисдикційна частина — вирішення того, чи має суд юрисдикцію слухати справу по суті. А вже потім йде справа по суті — це 4-5 років, навіть більше.