Секрет успіху O.Torvald на національному відборі Євробачення — пояснює Сергій Кейн

Андрій Куликов: Які пісні з Євробачення за всі роки конкурсу, окрім українських учасників, ви можете пригадати?

Сергій Кейн: Я згадаю пісню фінів Lordi, які перемогли, Олександра Рибака з піснею Fairytale. Я може пригадати багато пісень, інша справа, що я не хочу їх особливо пригадувати. Це не стільки конкурс творчості і пісні, написаної від серця, скільки конкурс маркетингово налаштованих «конструкторів». Загальна причина популярності — конкурс усім показують і насаджують, всі його і дивляться. Так само, як і з кліпами на М1.

Андрій Куликов: Наскільки пісня гурту O.Torvald, на вашу думку, має шанси перемогти?

Сергій Кейн: Я взагалі не думаю про те, яке місце займе на конкурсі ця пісня. Це неформатна штука, мало які країни перемагали двічі поспіль, тим паче, зараз Україна і так на слуху, і ми добряче «вжарили» минулого року — перевершити перемогу Джамали буде важко і нам самим.

Я тут більше вболіваю за O.Torvald як за гурт, який дуже хоче міжнародної слави, і це для них хороший вихід на міжнародну арену. Я голосував за O.Torvald, я дуже давно слідкую за ними і я знаю, скільки праці стоїть за тим, що вони роблять.

Рік тому ми спілкувалися з вокалістом гурту Женею. Він сказав, що дуже любить співати українською. Але це вганяє в певні рамки, в певний момент ти впираєшся в стелю в своїй країні, якщо не хочеш зовсім робити поп-музику. Англійська дає більше виходів. Якщо ти не супер-оригінальний, як ДахаБраха чи Sigur Ros, змушений рано чи пізно співати англійською.

Андрій Куликов: А наскільки супер-оригінальні «Сальто назад»?

Сергій Кейн: Вони беруть трендові світові штуки, але адаптують до українських реалій та співають українською. Це дуже круто. Це абсолютно не формат Євробачення, я впевнений, що хлопці це розуміли.

На національний відбір дуже багато хороших артистів йшли не перемагати, а просто показати себе по телебаченню. І «Сальто назад» — це такий приклад.

Ірина Сампан: Ви сказали, O.Torvald вирішили що будуть намагатися виходити на більш широку аудиторію за допомогою англійської мови. Як ви загалом оцінюєте рівень англійської мови, яка звучала на конкурсному відборі, йдеться не лише про O.Torvald.

Сергій Кейн: Ясна річ, так собі. Але з чогось треба починати. Щоб класно співати англійською, потрібно дуже багато часу. Наприклад, Іван Дорн, який зараз готує англомовний матеріал, вже кілька років поспіль працює з викладачами British Council, які натаскують його вимову, щоб вона було м’якою та органічною для англомовних. Це дуже важка праця.

А Женя Галич з O.Torvald — простий хлопець з Полтави, який довгий час вів на тому ж М1 програму «Чипсы. Чиксы. Лавандос». Це людина зовсім іншого контексту, і навпаки, круто, що він намагається вийти за рамки і спробувати. Ясно, що поки це звучить смішно. Але хочеться підтримувати такі починання.

Ірина Сампан: Окрім Джамали, в журі був Андрій Данилко, Костянтин Меладзе. Усі голосували по-різному. Як ви можете це пояснити?

Сергій Кейн: Наприклад, Андрій Данилко знає, як зробити шоу, яке «з’їсть» масова аудиторія, і в нього в цьому великий досвід, у Костянтина Меладзе великий продюсерський досвід. Я не знаю, що вони казали про кожного з конкурсантів, бо не дивився національний відбір у прямому ефірі, і не шкодую про це. Просто коли прийшов час, відправив свою смс-ку за O.Torvald, а потім дізнався, що вони перемогли.

Ірина Сампан: Про конкурсанта Melovin Данилко говорив: «Це щось нове, я не говорю, що він переможе, але Європа побачить Україну в новому контексті».

Сергій Кейн: За Melovin велика фанатська база і участь у Х-факторі. І дуже багато школярів і школярок його справді люблять, бо вони мало що бачити, їм мало з чим порівнювати. І що «фішка» з різними очима — це Девід Бові і купа різних виконавців, які більш впевнено почуваються на сцені.

І більшість глядачів якраз і проголосували за Melovin, судді найбільшу кількість балів віддали Tayanna. Але O.Torvald і там, і там зайняв друге місце, тому сумарно вони вийшли на перше місце.
Це, як казали мої колеги, показник того, що треба робити не купу пострілів в одну мішень, а стріляти потроху в різні. Це якраз і вдалося гурту O.Torvald. Я знаю, скільки за цим роботи і я впевнений на 100%, що заради цього вони «пахали» значно більше, ніж інші конкурсанти.

Ірина Сампан: Ще один виконавець, який брав участь у конкурсному відборі, — ROZHDEN. Як ви оцінюєте його виступ і чим він міг «взяти»?

Сергій Кейн: Та жодних шансів. Я не уявляю, чим він міг «взяти». Він не тримав на собі увагу камер, не виглядав на сцені харизматично, у нього нема цікавого голосу і сильної пісні, нема шоу і вокалу, який виділяється. У сильної пісні має бути «хук» —  гачок, який запам’ятовуються. Тут нема нічого з перерахованого.

Ірина Сампан: А у O.Torvald що це за «хук»?

Сергій Кейн: Рокери на Євробаченні — це вже запам’ятовується. Таймери, з якими вони виступали в фіналі, — це яскраво і за цим хочеться спостерігати, хоч це неоригінальна ідея і вже було купу разів. І приспів з другого разу я вже запам’ятав.