Що з Чорним морем? Українські науковці представили результати масштабного дослідження

Подробиці розповів Євген Дикий, на час проекту заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря. Зараз директор Національного антарктичного наукового центру

Ведучi

Вікторія Єрмолаєва

Що з Чорним морем? Українські науковці представили результати масштабного дослідження
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-10_dikij.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-10_dikij.mp3
Що з Чорним морем? Українські науковці представили результати масштабного дослідження
0:00
/
0:00

У Чорному морі виявлено вдвічі більше плаваючого пластику, ніж в будь-якому іншому морі Європи. Такі дані отримано в результаті проведеного екологічного дослідження, профінансованого ЄС та Програмою розвитку ООН. Вчені також виявили 145 забруднюючих речовин у воді, рибі і молюсках, зокрема вогнестійкі речовини, ртуть, фармацевтичні препарати і компоненти, що використовуються у сонцезахисних лосьйонах. Тепер ці дані занесено до першої морської бази даних.

Євген Дикий: Фактів, виявлених нами під час дослідження, дуже багато, але не всі їх можна так подати суспільству, щоб воно звернуло на них увагу.

Попередні подібні дослідження в Чорному морі проводили років 15-20 тому.

Ми прицільно шукали пластик та інші забруднювачі

А от результати по сірководневому та кисневому шарам моря стали для нас настрожуючою несподіванкою. Чорне море – двошарове. У центральній частині, де глибина близько 2 км, здебільшого маємо так звану анаеробну зону. Замість кисню там сірководень і тому там виживають виключно бактерії та археї. Це певною мірою інопланетне життя. Коли досліджували ці сірководневі частини моря, то жартували, що займаємося астробіологією. Адже там таке життя, яке може бути на багатьох інших планетах, де немає саме кисневої атмосфери.

Глибина, насичена киснем, раніше була 120-150 м. Наразі ця межа у деяких частинах проходить на глибинах 50-70 м. Чим меншою є товщина насиченого киснем шару води, тим менше риби та інших живих організмів у ній водиться. Ми виявили цей факт, зафіксували, але чому так відбувається відповісти не готові. Тут, звісно, задіяні фізичні процеси. Можливо, кліматичні зміни і, можливо, прямий вплив людини. Але сказати конкретно чому анаеробна зона збільшилася не готовий ніхто. На 2019-20 роки плануємо проект, який досліджуватиме саме це питання.

Також у ході дослідження виявили хімічні речовини, які не очікували знайти саме в морі. Нові види забруднювачів, продукти фармацевтичної промисловості, парфумерної. Ніхто не думав, що їх буде в такій кількості .

Чорному морю не пощастило

От нам з ним пощастило, бо воно одне з найбільш безпечних, достатньо продуктивне, дуже лагідне для людей море. Якщо зіставити площу басейну самого моря і площу його водозбірного басейну (Дунаю, Дністра, Дніпра, Дона), то розуміємо, що на 1 км моря скидається увесь непотріб з 10 км дуже населених територій Європи. Циркуляція води у Чорному морі відбувається фактично лише в його межах, із Світовим океаном воно з’єднане лише Босфорською протокою, воно практично замкнене. Відповідно, саме має перетравлювати те, що у нього потрапляє.

Вікторія Єрмолаєва: Але є і гарні новини. В Чорному морі багато дельфінів.

Євген Дикий: Попри те, що воно не справляється з навантаженням, все ж жити хоче дуже. І життя в Чорному морі весь час намагається відновитися, як тільки у нього є такий шанс.

Ще у 1960-х роках дельфінів видобували, як рибу. Масові забої відбувалися тисячами. і от півстоліття потому дельфіни дуже непогано відновили свою чисельність. Особливо це стосується білобочок, складніше доводиться азовкам, або ж – морським свиням. Вони тримаються ближче до берегів, тому більше відчувають на собі вплив людини. Звичне середовище їхнього життя – Азовське море, але на зиму воно замерзає, тому вони мігрують у Чорне море. Будова Керченського мосту дуже шкодить азовкам, бо саме тудою дельфіни пливуть з одного моря в інше. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.