Що змінять реформи у житті українців у 2017 році?

Про конференцію «Трансформація’17. Що змінять реформи в житті українців» розповідають виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський та менеджер проекту VoxConnector Кирило Єсін.

Ірина Сампан: Завтра відбудеться конференція, яка стане спільним майданчиком обговорення для громадськості з владою. Хто розповідатиме, які реформи зроблені, які будуть зроблені, як вони вплинуть на українців у 2017 році?

Кирило Єсін: Основна аудиторія — це локальні медіа. Сам проект VoxConnector направлений на те, щоб комунікувати, розповідати про зміст реформ і економічних подій на місця.

Захід відкриватиме прем’єр-міністр, можливо, будуть представники профільних міністерств, зокрема міністр фінансів Олександр Данилюк, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, профільні експерти.

Наталя Соколенко: Чи буде можливість у журналістів поставити питання прем’єр-міністру? Взагалі, який формат конференції?

Кирило Єсін: Звісно, можливість поставити питання буде. На конференції буде чотири панелі (медицина, децентралізація, енергетика, антикорупція), окрім експертів, ми також залучатимемо аудиторію, представників ЗМІ, щоб вони задавали питання експертам.

Ірина Сампан: Нещодавно на непідконтрольних територіях провели опитування, що люди знають про реформи на території підконтрольній Україні. Вони назвали тільки реформу поліції, бо вона найбільш розпіарена. Але, знову ж таки, в силу пропаганди, і вона зганьбилась — показували сюжети, де поліцейських, наприклад, ловили на хабарі. А які б реформи ви виділили?

Наталя Соколенко: Якими реформами ми можемо пишатися?

Гліб Вишлінський: Взагалі, дивлячись на цей проект, я би розділив реформи на дві групи: 1) загалом підтримувані суспільством, наприклад, антикорупційна реформа, і 2) де суспільну підтримку потрібно формувати — пенсійна, земельні реформи. Де є впливи на різні великі групи громадян, де потрібні якісь інвестиції, щоб було краще майбутнє.

Наталя Соколенко: Одна з панелей завтрашнього заходу називається «Кінець безоплатної медицини. Що отримають лікарі та пацієнти в результаті реформи охорони здоров’я». У Конституції є пункт, що кожен має право на безоплатне медичне забезпечення. Що ви прогнозуєте — відбудуться зміни?

Гліб Вишлінський: Для мене як економіста, який дивиться на фінансування цієї сфери, найважливішим аспектом реформи, яка зараз відбувається, є забезпечення справедливості, чіткості і ефективності витрачання державних грошей. Якщо спитати у громадян України, то, думаю, що 90% чи більше погодяться, що безоплатної медицини бути не може.

Зараз ми розуміємо, що доступ до безоплатних медичних послуг забезпечується несправедливо. Високопосадовцям (ще через стару систему радянських часів) медична допомога надається на набагато вищій якості, ніж звичайним громадянам. Немає порядку, гарантованих стандартів, і в одному місці можливо отримати медичну допомогу якоїсь пристойної якості, а в іншому ні.

Метою реформи, з точки зору цієї безоплатності і справедливості, має бути насамперед забезпечення необхідного безоплатного мінімуму, як це так само передбачається і у приватних страхових в Україні та за кордоном. Це насамперед стосується невідкладних ситуацій Водночас, речі, які є більш плановими, держава не може собі дозволити, тому громадяни, для покращення якості свого життя, мають забезпечувати собі самі. Охорона здоров’я і у найрозвиненіших країнах так працює.

І найголовніше — перехід від фінансування установ до фінансування пацієнта. Тому що все це фінансування ліжок не задовольняє нічиїх інтересів, окрім лікарів, які часто за цим стоять, чисельність яких у багатьох випадках завищена, а десь їх може не вистачати, і впливових головних лікарів, які звикли розпоряджатися великими бюджетами.

Ірина Сампан: Децентралізація — у маленьких містах, селах ще немає такого розуміння, чим можна володіти, чим можна керувати, на що можна впливати. Які плани на 2017 рік?

Гліб Вишлінський: 2016 рік був перехідним. Ми бачили, що у багатьох містах і селах зросли власні доходи, для багатьох органів місцевого самоврядування це стало викликом. Це закінчилося тим, що під кінець року у них були настільки великі залишки на депозитах у банках, у нас уже поставало питання —це від того, що вони не знали як ці гроші використати, чи вони отримували відкат від цих комерційних банків на відсотковій ставці на цих депозитах.

Плани на цей рік — почати витрачати ресурси для того, щоб навчити органи місцевого самоврядування ефективно витрачати ці гроші разом з громадою.