Штучний інтелект: чи можуть роботи вийти з-під контролю людини?

У студії Громадського радіо Андрій Глибовець, доцент кафедри мережних технологій НАУКМА.

Любомир Ференс: Наскільки реальним є створення штучного інтелекту який міг би діяти окремо від людини?

Андрій Глибовець: Термін штучний інтелект зараз дуже популярний, він звучить скрізь, і всі у нього вкладують абсолютно різний сенс. Те, що зараз відбувається – це бум машинного навчання, який є підгалуззю штучного інтелекту, це його частинка. Найближче до цього – це «IBM Watson», вони зробили дуже багато в цьому напрямку, але треба погодитися, що машинне навчання дозволяє нам навчити машину, щоб вона робила певні речі на такому рівні як людина але швидше і дешевше. Наприклад, навчити продукувати новини, але за цим має стояти людина: у людини є мета, з якою вона пробує створити цю систему, і потім направити її на якісь цілі. До самостійності машин все-таки ще далеко. У машин немає баз знань, немає цілі. У них немає самосвідомості, і ніхто до цього не наблизився.

Вікторія Єрмолаєва: А от Фейсбук відключив систему штучного інтелекту, тому що боти заговорили власною мовою.

Андрій Глибовець: Це не система штучного інтелекту. Це question-answering system – бот, який має відповідати на запитання. Це фатичний діалог: немає усвідомлення та розуміння спільної розмови. Зараз активно «Приватбанк» впроваджує такі системи. Ці чати – це нереальні люди на початковому етапі. Традиційні запитання проходять по невеличкій базі знань, і ви можете зняти навантаження на call-центр. Але там немає інтелекту: вони не думають, не аналізують, не пробують зрозуміти з ким вони будуть спілкуватися. Фейсбук намагався закласти, щоб можна було знати певні дані про співрозмовника, і вони отримали певну проблему.

Вікторія Єрмолаєва: А як з «Siri» та «Оkay, Google»?

Андрій Глибовець: Це система, яка дозволяє вам отримувати відповіді на свої питання. У моєму розумінні, «Siri» та «Оkay, Google» трохи наближаються до систем штучного інтелекту, тому що у них є база знань, не база даних, вони можуть дедуктивно зробити певні висновки. У них немає певних даних, але на основі закладених правил вони можуть щось пропонувати. Але немає свідомості, немає цілі, немає самостійності.

Любомир Ференс: Ви коли говорите про штучний інтелект, маєте на увазі самостійну машину?

Андрій Глибовець: Інтелект – це можливість знайти розвиток для нетипової задачі для якої ще немає алгоритму. Зараз ми намагаємось покращити відомі алгоритми.

Любомир Ференс: Наскільки реально, щоб машина навчилася самостійно розв’язувати проблеми?

Андрій Глибовець: Це реально. Інакше не було б штучного інтелекту, і ми б не намагалися його створити і не говорили б зараз про це.

Вікторія Єрмолаєва: Що найскладніше на разі може зробити штучний інтелект?

Андрій Глибовець: Зараз «Watson» діагностує Рак, і пропонує варіанти його лікування, вони зв’язалися з більшістю клінік у США, які займаються лікуванням Раку, отримали доступ до всіх даних про хвороби: як діагностувалися, варіанти лікування, і який був результат. Це якраз аналіз даних, вони змогли це все проаналізувати, і отримати систему, яка допомагає реальним людям. У них є приклади того як за планом лікування «Watson» були вилікувані люди від Раку.

Любомир Ференс: Коли машини почнуть розв’язувати задачі самостійно, і будуть поступати не по шаблону – це перший крок до того, що вони зможуть вийти з-під контролю?

Андрій Глибовець: Це наша задача: створити їх так, щоб вони не вийшли з-під контролю. Це потрібно закласти зараз, тому що ми стоїмо на порозі серйозних відкриттів.

Вікторія Єрмолаєва: Що зможе штучний інтелект через п’ять років? 

Андрій Глибовець: Точно зможе водити машину, допомогти нам навчатися, допомогти нам у побуті – те, що називається розумний будинок: відкривати двері, закривати двері, включати-виключати світло, підігрів підолги – це все буде дуже сильно розвиватися; перекладач буде вдосконалено, тобто все, що стосується покращенн життя людини.

Повну версію розмови слухайте у додвному звуковому файлі.