facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Солдати хочуть воювати на передовій, — психолог

Роботу психологів з бійцями у зоні АТО описує волонтерка психологічної служби Майдану, співробітниця Інституту соціальної і політичної психології, кандидатка психологічних наук Галина Циганенко

Солдати хочуть воювати на передовій, — психолог
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Євген Павлюковський: Як і до чого ви готуєте бійців?

Галина Циганенко: Зараз психологічна служба Майдану стала психологічно-кризовою службою — це громадська організація Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій. Наша група переважно працює з щойно мобілізованими військовими. Це робота на полігонах, в навчальних центрах і на передовій.

Євген Павлюковський: Тобто ви виїжджаєте у зону проведення АТО?

Галина Циганенко: Так, і на передову, нульову зону теж. Фактично, це громадська організація, яка тісно співпрацює з Генеральним штабом і міністерством оборони.

Ірина Славінська: Як це виглядає — що робить психолог на передовій?

Галина Циганенко: Завжди їде 3-4 особи. Це щось подібне на роботу тактичних медиків. Ми можемо бути в бліндажі, спілкуватися окремо з бійцями, проводити групові заняття. Наше основне завдання — психоосвіта, для того, щоб унормувати ті стани, які можуть виникнути під час адаптації при першому виїзді військового, адаптації до нових умов перебування.

Друга частина роботи — ті, хто вже довго знаходиться у зоні конфлікту. Вони дуже закриті, 7 місяців без ротації. Ще одна частина роботи — з бійцями, які мають бути демобілізованими. Ми говоримо про те, що вони здобули, що отримали, що можуть принести в мирне життя, як до нього адаптуватися.

Ірина Славінська: Часто чуємо думки «психологи — шарлатани», «все саме пройде» — чи потрібна взагалі психологічна допомога?

Галина Циганенко: Психологи є різні. Іноді навіть дуже професійний лікар може бути не успішним. Інколи психологи справді не потрібні, бо достатньо підтримки і прийняття серед побратимів, в родині, на роботі.

Але є ті, які приходять з проблемами, наприклад не можуть заснути чи дратуються від бешкету дітей. Наша функція — пояснити, що відбувається, допомогти і нормалізувати психологічний стан.

Євген Павлюковський: Скільки людей в Україні потребують психологічної допомоги?

Галина Циганенко: Це одна з наших проблем — ми не маємо статистики. Тому оперуємо американськими даними. Маємо три напрямки завдань і проблем: психоедукація — що зі мною зараз відбувається, як нормалізувати стан — 75%, кризове реагування, надзвичайна реакція, безсоння — 25-50%, серйозної реабілітації потребують 15% бійців.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про вікові групи — хто більше схильний до психотравматичних станів?

Галина: Я би говорила не про вікові, а соціальні і особистісні характеристики.

Євген Павлюковський: Чи багато ви зустрічали випадків, коли людина має серйозний психологічний опір ситуації?

Галина Циганенко: Таких небагато, на передовій взагалі таких немає. Дуже багато чоловіків там приймають цю ситуацію, як виклик. Багато хто хочуть бути на передовій і дратуються, коли залишаються на полігонах.

Поділитися

Може бути цікаво

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування