facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Солдати хочуть воювати на передовій, — психолог

Роботу психологів з бійцями у зоні АТО описує волонтерка психологічної служби Майдану, співробітниця Інституту соціальної і політичної психології, кандидатка психологічних наук Галина Циганенко

Солдати хочуть воювати на передовій, — психолог
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Євген Павлюковський: Як і до чого ви готуєте бійців?

Галина Циганенко: Зараз психологічна служба Майдану стала психологічно-кризовою службою — це громадська організація Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій. Наша група переважно працює з щойно мобілізованими військовими. Це робота на полігонах, в навчальних центрах і на передовій.

Євген Павлюковський: Тобто ви виїжджаєте у зону проведення АТО?

Галина Циганенко: Так, і на передову, нульову зону теж. Фактично, це громадська організація, яка тісно співпрацює з Генеральним штабом і міністерством оборони.

Ірина Славінська: Як це виглядає — що робить психолог на передовій?

Галина Циганенко: Завжди їде 3-4 особи. Це щось подібне на роботу тактичних медиків. Ми можемо бути в бліндажі, спілкуватися окремо з бійцями, проводити групові заняття. Наше основне завдання — психоосвіта, для того, щоб унормувати ті стани, які можуть виникнути під час адаптації при першому виїзді військового, адаптації до нових умов перебування.

Друга частина роботи — ті, хто вже довго знаходиться у зоні конфлікту. Вони дуже закриті, 7 місяців без ротації. Ще одна частина роботи — з бійцями, які мають бути демобілізованими. Ми говоримо про те, що вони здобули, що отримали, що можуть принести в мирне життя, як до нього адаптуватися.

Ірина Славінська: Часто чуємо думки «психологи — шарлатани», «все саме пройде» — чи потрібна взагалі психологічна допомога?

Галина Циганенко: Психологи є різні. Іноді навіть дуже професійний лікар може бути не успішним. Інколи психологи справді не потрібні, бо достатньо підтримки і прийняття серед побратимів, в родині, на роботі.

Але є ті, які приходять з проблемами, наприклад не можуть заснути чи дратуються від бешкету дітей. Наша функція — пояснити, що відбувається, допомогти і нормалізувати психологічний стан.

Євген Павлюковський: Скільки людей в Україні потребують психологічної допомоги?

Галина Циганенко: Це одна з наших проблем — ми не маємо статистики. Тому оперуємо американськими даними. Маємо три напрямки завдань і проблем: психоедукація — що зі мною зараз відбувається, як нормалізувати стан — 75%, кризове реагування, надзвичайна реакція, безсоння — 25-50%, серйозної реабілітації потребують 15% бійців.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про вікові групи — хто більше схильний до психотравматичних станів?

Галина: Я би говорила не про вікові, а соціальні і особистісні характеристики.

Євген Павлюковський: Чи багато ви зустрічали випадків, коли людина має серйозний психологічний опір ситуації?

Галина Циганенко: Таких небагато, на передовій взагалі таких немає. Дуже багато чоловіків там приймають цю ситуацію, як виклик. Багато хто хочуть бути на передовій і дратуються, коли залишаються на полігонах.

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ