Створення інституції викривачів необхідне для їх правового захисту, — Гольник

В ефірі «Громадського радіо» — суддя Лариса Гольник, на телефонному включенні зі студією — міський голова Полтави Олександр Мамай.

Ірина Ромалійська: На якому етапі знаходиться справа, що стосується вашого конфлікту з мером Полтави?

Лариса Гольник: Справа відносно колишнього заступника мера Дмитра Трихни — посередника, який приходив до мене, розглядається у Київському районному судді міста Полтави. На даному етапі суд призначив експертизу. На мій погляд, це спосіб затягування справи. Я вважаю, що мер не просто причетний до цього злочину. Він практично виступив замовником. Ну не міг цей посередник з великої любові до міського голови ходити і пропонувати неправомірну вигоду — 5 тис. доларів, зі своєї кишені. Тому я наполягаю на притягненні до відповідальності саме мера Полтави.

Ірина Ромалійська: Ви вимагаєте цього від слідчих органів?

Лариса Гольник: На етапі, коли цей злочин було зафіксовано, його розслідуванням могла займатися тільки прокуратура. Початок розслідування припав на жовтень 2015 року. Затягування справи було прогнозованим. Прокуратура чекала на результати виборів, і мер обрався на другий строк. Після цього в Полтавській області змінився прокурор. Новий прокурор дуже швидко став лояльним до міського голови. В серпні 2016 року було закрито кримінальне провадження щодо факту причетності мера до цієї справи. Постанову скасували тільки завдяки втручанню громадськості. Потім втрутився парламентський комітет по боротьбі з корупцією. На даному етапі справа направлена до Антикорупційної прокуратури, потім її передадуть до Антикорупційного бюро.

Григорій Пирлік: Чи повідомлено про підозру пану Мамаю? 

Лариса Гольник: Ні. Розслідування ще фактично не починалось.

Ірина Ромалійська: Зараз існує ініціатива створення інституції викривачів. В цьому контексті дуже часто лунає ваше прізвище.

Лариса Гольник: Боротьба з корупцією неможлива без людей, які активно сприяють викриттю злочинів. Люди, які стали на шлях викриття злочинів, повинні відчувати захист з боку держави. 11 громадських організацій пропонують прийняти закон щодо правового захисту викривачів. Створення інституції викривачів необхідне не тільки для правового захисту викривачів, а і для захисту їх від кримінальних і цивільних переслідувань. Прийняття закону про захист викривачів допоможе створити механізм запровадження цього правого захисту, оскільки та норма, яка існує в законні про запобігання корупції, є декларативною. Цей закон має передбачати створення анонімних каналів, за допомогою яких людина може повідомити про злочин. За розголошення прізвища викривача, який захотів залишитись анонімним, має бути передбачена відповідальність. Якщо викривача в рамках переслідування звільняють з роботи, держава має сплачувати йому середню заробітну плату протягом року. Якщо людину переслідують в цивільно-правовому порядку, їй має бути надана фахова юридична допомога. Крім того, НАЗК має право звернутися з приписом про усунення порушень з закону, який має бути виконаний негайно.

Я, ставши на шлях викриття корупційного злочину, відчула на собі тиск з боку голови суду і колег, які не сприймають мою позицію. Я пропрацювала суддею понад 5 років. За цей час на мене практично не було скарг. За останні ж півтора року на мене надійшла величезна кількість скарг, і це попри те, що зараз я не здійснюю судочинство. У мене закінчився п’ятирічний строк повноважень суді і я була рекомендована Вищою кваліфікаційною комісією на обрання безстроково. Зараз все робиться для того, щоб я не змогла продовжити подальшу суддівську кар’єру.

Ірина Ромалійська: Ким робиться?

Лариса Гольник: Головою суду.

Григорій Пирлік: Що саме він робить?

Лариса Гольник: Написання скарг на мене ініціюється різними заангажованими громадськими об’єднаннями, міським головою і його представником по справі.  Кажуть, що я постійно порушую трудову дисципліну. Крім того, голова суду застосував щодо мене фізичну силу — наніс легкі тілесні ушкодження. Це було влітку, коли я просила голову Ради суддів якось втрутитись в цю ситуацію. Вона приїхала. Я мала повідомити про це голові суду, а він мене зухвало виставив зі свого кабінету, в результаті чого наніс мені тілесні ушкодження. Я була змушена викликати поліцію. Щодо цього інциденту було відкрите кримінальне провадження.

Григорій Пирлік: Міський голова Полтави тоді заявив про те, що це не він вам пропонував хабар, а ви його в нього вимагали. Прокуратура провела розслідування і не знайшла цьому жодних підтверджень. У зв’язку з цим прокуратура мала відкрити ще одне провадження проти Олександра Мамая за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Це провадження було відкрито?

Лариса Гольник: Провадження було порушено, але згодом, так само, як у випадку з кримінальним провадженням щодо факту причетності мера до цієї справи, воно було об’єднано в одному провадженні і закрито. Я думаю, що це повідомлення робилося ним з метою уникнення кримінальної відповідальності за пропонування мені неправомірної вигоди. Таким чином він хотів знівелювати звинувачення, які могли пролунати на випередження.