Точкові спроби реформувати прокуратуру не матимуть успіху, — Касько

З колишнім заступником Генерального прокурора України Віталієм Каськом говоримо про те, які існують можливі шляхи реформування Генпрокуратури, та про закон щодо спецконфіскації. При мікрофоні працює журналіст Любомир Ференс.

Любомир Ференс: Латвія знайшла 50 мільйонів, які афілюють до колишніх чиновників уряду Віктора Януковича. Журналісти пов’язують їх з Арбузовим. Він заперечує. Що це можуть бути за гроші?

Віталій Касько: Для того, щоб з’ясувати, що це за гроші, потрібно провести розслідування, довести зв’язок цих коштів з вчиненням злочинів на території України певними особами. Потрібно одержати необхідну інформацію від іноземних колег і продемонструвати, що ці гроші були вкрадені в Україні такою-то особою таким-то чином, що вони опинилися в результаті певних транзакцій чи інших оборудок за кордоном.

В даному випадку українське слідство через свою пасивність не надало жодних доказів протиправності або незаконності їх походження і отримання їх внаслідок вчинення злочину на території України. Тому ці кошти були звернені у бюджет Латвії.

Це не перший випадок. Нещодавно був випадок, коли 30 мільйонів швейцарських франків було повернуто родині відомого українського судді господарського суду, який за часів Януковича займав керівну посаду в Вищому господарському суді. Генеральна прокуратура Ліхтенштейну повідомила, що не дочекалася від Генеральної прокуратури України, слідчих органів жодних доказів протиправності походження цих коштів.

Через бездіяльність слідства, яка може бути пов’язана або з корупцією, або з непрофесіоналізмом, кошти крізь пальці проходять і повертаються або відповідним підозрюваним, або до бюджетів відповідних країн.

Зараз ще залишаються арешти, застосовані на підставі санкцій ЄС, Швейцарії і Ліхтенштейну щодо деяких осіб. Проте якщо слідство надалі буде так «працювати», то їх може чекати така ж доля.

Любомир Ференс: У Генпрокуратурі ви очолювали саме напрям міжнародної діяльності. Деякі представники політичних сил звинувачують вас у тому, що ви його провалили.

Віталій Касько: Якщо нинішньому керівництву Генпрокуратури так не подобалося, як було організоване міжнародне співробітництво, коли я цим займався, у нього було 7 місяців, щоб докорінним чином це змінити. Проте допоки я працював у міжнародному управлінні арешти з рахунків не знімалися.

Любомир Ференс: Наскільки була політична воля повертати всі ці кошти за часів вашої праці в Генеральній прокуратурі?

Віталій Касько: На жаль, не було політичної волі. Не тільки при останньому прокурорі, а й до цього. Кожного разу проблеми, пов’язані з колишніми високопосадовцями і арештами їх рахунків, потрібно було пробивати зі скандалами. Кожне продовження санкцій тягнуло за собою скандали з ключовим управлінням, яке не хотіло працювати, надавати інформацію. Кожне продовження адміністративних санкцій давалося через тиск з нашого боку. Завдяки нашим добрим стосункам із закордонними колегами і тиску в Генеральній прокуратурі вдавалося ці санкції продовжувати.

На жаль, ситуація не змінилася і зараз. Головне слідче управління, яке було зобов’язане надати докази протиправної діяльності, до цього часу не надало їх. Жодне кримінальне провадження щодо колишніх високопосадовців санкційного списку до суду не направлено. Міжнародний департамент, який не повинен до цього мати жодного відношення, з міністерством юстиції підготували зміни і запровадили заочне засудження, що дало можливість направляти ці справи до суду, не зважаючи на відсутність їх в Україні. Ми підготували зміни до законодавства про арешт майна, щоб була можливість арештовувати майно пов’язаних фізичних та юридичних осіб, про спецконфіскацію. Цими правовими інструментами слідство не скористалося.

Якщо ситуація не зміниться докорінним чином найближчим часом, то арешти будуть зніматися.

Любомир Ференс: В чому, на вашу думку, причина цих всіх подій? Є якесь матеріальне зацікавлення з боку керівництва Генеральної прокуратури, щоб знімалися арешти?

Віталій Касько: Я думаю, що є дві причини — корупція в прокуратурі, політична корупція та неефективність роботи слідства. Щоб зрозуміти, що спрацювало в кожній конкретній справі, треба дивитися кейс, як він розслідувався, чому таким чином.

Любомир Ференс: Вам закидають те, що ваша компанія «Arzinger» у свій час надавала юридичний супровід корупційним схемам Курченка.

Віталій Касько: Фірма «Arzinger» ніколи не була моєю компанією. Я дійсно близько півроку працював партнером цією компанії. Після цього я звільнився і пішов працювати в прокуратуру. Ця компанія ні дня мені особисто не належала.

Чи обслуговувала ця компанія тих чи інших осіб? Це дуже цікаве питання, яке з одного боку, є адвокатською таємницею. Я 6 місяців працював у цій компанії. Можу з впевненістю сказати, що про це прізвище я не чув, ні цю особу, ні пов’язаних з нею осіб, не обслуговував, працюючи в цій компанії, не чув, щоб її обслуговував хтось з моїх колег.

Любомир Ференс: Що, на вашу думку, заважає прийняти закон про спецконфіскацію?

Віталій Касько: Ті версії закону, які просувалися раніше, приносили б користь більше для високопосадовців часів Януковича, аніж для українського суспільства.

Початковий варіант був зовсім жахливий. Це був процес конфіскації, за яким прокурор мав право без суду самостійно прийняти рішення по списку з 22 осіб і конфіскувати майно без судового вироку, який набув чинності, без доказів вини. Потім була передбачена судова процедура без гарантії справедливого судового розгляду. Якби така процедура була б прийнята, вона б могла стосуватися виключно внутрішніх активів, тому що рішення про арешт коштів в такій процедурі ніколи б не виконували за кордоном. Рішення стосовно внутрішніх активів можна було б виконати і звернути в державний бюджет, але це швидка перемога, яка б закінчилася зверненнями колишніх високопосадовців до Страсбурзького суду. Через певну кількість років вони не лише б легалізували своє майно, але й мали б можливість отримати відшкодування моральної шкоди, упущену вигоду.

В інших країнах розслідують, через суд доводять вину і потім виконують в міжнародних процедурах вироки про конфіскацію. Так потрібно діяти і нам.

Закон про спецконфіскацію в початковій версії з деякими доопрацюванням покликаний покрити бездіяльність правоохоронних органів.

Були висновки експертів Ради Європи, американських експертів, які зазначили, що такий законопроект не містив достатньо гарантій від свавілля.

Любомир Ференс: Що потрібно зробити, щоб реформувати Генеральну прокуратуру?

Віталій Касько: Щоб реформувати Генеральну прокуратуру на нинішній стадії, треба реформувати її практично з нуля. Я би навіть казав про те, що треба думати над зміною назви цього відомства, набирати людей з нуля через прозорі конкурси за участі громадськості.

Точкові спроби реформувати прокуратуру не матимуть успіху. Нинішня прокуратура має проблеми. Перша — неочищений персонал. У нас щодня з’являються журналістські розслідування. Хештег #БабусинПрокурор став уже хітом в інтернеті, коли прокурори записують своє майно на пов’язаних осіб.

Друге — ефективне розслідування справ колишніх високопосадовців, тому що це залишається в компетенції Генпрокуратури. Третє — утримання від втручань в роботу НАБУ, від втручань в компетенція цього органу для того, щоб вона могла спокійно працювати і приносити користь суспільству. На жаль, в цьому напрямку теж є проблеми. Ми чуємо про гучні затримання, які є в підслідності НАБУ. Коли такі провадження починаються, затримання здійснюються, докази збираються не уповноваженим органом, це ставить під сумнів допустимість доказів.

Любомир Ференс: Чи знайдеться достатня кількість фахових людей, які могли би зайняти пости в прокуратурі?

Віталій Касько: Я впевнений, що буде. Є досить багато людей, які покинули прокуратуру на різному етапі, переконавшись в тому, що ніхто її реформувати не збирається. Є багато людей, які покинули суд з тих самих мотивів. Є багато юристів, які працюють в приватній сфері, які мають не гірші якості. Інколи краще, щоб це був не прокурор, а юрист. Політичної волі і бажання зробити це немає.

Любомир Ференс: Яка має бути зарплата у прокурора, щоб він не думав про корупцію?

Віталій Касько: Давайте уявимо, що зараз всім прокурорам дали в 10 разів більшу зарплату. Це відразу ж призведе до зникнення корупції? Я думаю, що ні.

Давайте згадаємо затримання першого заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури. Цей орган здійснює розслідування у справах колишніх високопосадовців. В цієї людини готівкою на обшуках було вилучено понад 500 тисяч доларів.

Я не бачу сенсу в тому, щоб застосовувати один інструмент. Якщо ми не змінимо персонал, ми не досягнемо результату. Треба дати матеріальні можливості новим людям.

Любомир Ференс: Ви часто спілкуєтеся з міжнародними партнерами. Що говорять представники іноземних держав про всі ці речі, які відбуваються в Україні, в Генпрокуратурі?

Віталій Касько: Що стосується органів прокуратури, то у мене особисто складається враження, що у більшості наших іноземних партнерів потихеньку опустилися руки. Вони розуміють, що треба звертати увагу на підтримку тих інституцій, які представляють собою щось нове і бажають працювати за новими правилами. Якщо система прокуратури закрилася в собі і робить все, щоб її не чіпали, то іноземні партнери звернули увагу на НАБУ, на Агенцію з питань розшуку і управління активами, вони намагаються битися за НАЗК.

Любомир Ференс: Ви зараз думаєте про своє політичне майбутнє у якійсь партії і плануєте іти на вибори?

Віталій Касько: Я входжу до складу ініціативної групи зі створення політичної сили. Поки я не входжу до жодної політичної партії. Попрацювавши заступником Генерального прокурора, намагаючись щось змінити в цій системі, я зрозумів, що без інструментів впливу, без політичної волі в державі змінити вдасться дуже мало. Допоки не зміниться політична еліта, допоки в парламент не зайдуть люди, які не розглядають політику як бізнес, ми будемо мати такі «катаклізми» з правоохоронними органами, судовою системою, з економікою.

Любомир Ференс: Скільки ще років потрібно Україні, щоб ми прийшли до тих змін, про які ви говорите?

Віталій Касько: До недавнього часу у мене було сподівання, що не все втрачено, що вдасться змінити ситуацію, тому що люди гинули під час Революції гідності. Зараз мені здається, що без зміни політичної еліти досягнути змін вдасться.

Любомир Ференс: Зараз дуже багато є скандалів з квартирами. Також були публікації щодо ваших квартир, що ви їх приватизували, що це було службове житло.

Віталій Касько: Шокін ініціював це кримінальне провадження зі зрозумілими мотивами. Початково воно було направлено в НАБУ, яке вивчило всі документи. Директор НАБУ заявив публічно, що складу злочину там немає. Він додав, що якщо Генеральна прокуратура вважає інакше, то вона користується не правовими, а іншими мотивами.

Є одна квартира, яка була приватизована відповідно до законодавства, надана у 2008 році.

Любомир Ференс: Як ви оцінюєте діяльність теперішнього Генерального прокурора?

Віталій Касько: Я дотримуюсь позиції, що з яким би прізвищем людину не поставили б за тої системи координат, коли Генеральний прокурор є повністю залежним від вищої політичної влади, Генеральна прокуратура використовується як інструмент впливу в політиці і корпоративних спорах, суть цього інституту не зміниться. Проблема в системі, а не в прізвищі.

Любомир Ференс: За яких умов ви б повернулися працювати в Генеральну прокуратуру?

Віталій Касько: Це зміна політичної еліти і усвідомлення того, що Генеральна прокуратура перестає бути інструментом політичного впливу, а стає незалежною інституцією, яка очолюється фахівцем.