facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Три роки потому. Які наслідки мала катастрофа на кримському заводі «Титан»

Які насправді були наслідки екологічної катастрофи на Кримському заводі «Титан»?

Три роки потому. Які наслідки мала катастрофа на кримському заводі «Титан»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У ніч з 23 на 24 серпня 2018 року у місті Армянськ в окупованому Криму на території заводу «Титан» стався потужний викид небезпечної речовини. Окупаційна влада не одразу визнала, що ситуація небезпечна. Стверджувалося, що концентрації забруднюючих речовин у нормі, а скарг від населення не надходило. Насправді забруднення було масштабним і поширилося в радіусі близько 130 км.

Громадська організація «Український центр миру» провела власне дослідження, метою якого було зібрати інформацію, проаналізувати та зробити висновки: чи вплинула екологічна катастрофа на здоров’я людей, чи отримували вони сповіщення від влади про аварію на заводі, чи знали що робити в критичній ситуації, куди звертатися за допомогою та як мінімізувати негативний вплив забрудненого повітря на здоров’я.


Які насправді були наслідки екологічної катастрофи на Кримському заводі «Титан» пояснювала Діана Сушкова, екологиня Громадської організації «Український центр миру».

Діана Сушкова: Масштаби аварії були досить серйозні. Її навіть порівнюють із Чорнобилем. Ми вирішили особисто поспілкуватися із мешканцями постраждалих регіонів. У процесі дослідження було опитано 80 мешканців 16 населених пунктів Криму та Херсонської області. За результатами проведеного аналізу експерти громадської організації «Український центр миру» зробили наступні висновки:

  • 73% опитаних людей відчули значне погіршення самопочуття. Людей мучив кашель, втома, печіння в носі й горлі, червоніли й сльозились очі, боліла голова. Все це ознаки отруєння сірчаним ангідридом, небезпечною речовиною, яка за тривалого впливу може призвести до непоправних проблем зі здоров’ям;
  • населення було повідомлено про екологічне лихо в регіоні не вчасно, через три дні. І це дуже пізно. Деякі люди взагалі не отримували жодних сповіщень. У зв’язку з цим населення панікувало, люди не знали як правильно поводитись та як собі допомогти. Вказівок, як себе поводити, не було. Роботу заводу зупинили, була оголошена надзвичайна ситуація, з Армянську евакуювали дітей.

Важливо проводити інформаційну кампанію, доносити до населення відомості щодо того, за якими ознаками можна ідентифікувати наявність надмірного забруднення повітря сірчистим ангідридом та як діяти у такій ситуації. Тому ми розробили «Дорожню карту дій», яка є алгоритмом. Реалізація рекомендацій дасть можливість мінімізувати негативний вплив.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Держава дає максимум 6 місяців реабілітації для важких поранень — директорка фонду «Після служби»

Держава дає максимум 6 місяців реабілітації для важких поранень — директорка фонду «Після служби»

Браузер Сeno важливо встановлювати і на неокупованих територіях — експерт

Браузер Сeno важливо встановлювати і на неокупованих територіях — експерт