У 2017 в Україні захистили найбільше докторських дисертацій в галузі економіки. Чому ж у нас немає свого Фукуями?

60

Як зупинити вал фейкових наукових дисертацій?

Ведучі

Євгенія Гончарук

Гостi

Роман Черніга

У 2017 в Україні захистили найбільше докторських дисертацій в галузі економіки. Чому ж у нас немає свого Фукуями?
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-14-cherniga.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-14-cherniga.mp3
У 2017 в Україні захистили найбільше докторських дисертацій в галузі економіки. Чому ж у нас немає свого Фукуями?
0:00
/
0:00

Про це поговоримо з членом Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій Романом Чернігою.

Євгенія Гончарук: В нас дуже багато кандидатів наук та докторів наук, і в мене як в людини, яка захищала свого часу дисертацію, є такий скепсис до того, скільки в нас щороку з’являється людей з науковим ступенем. Науковий ступінь мати престижно, особливо для деяких посад, але є питання до тих людей, які дають добро, щоб такі ступені з’являлися у людей.

Науковий комітет, який ви представляєте, хотів зробити так, щоб людина, яка планує захистити дисертацію, повинна була свої результати захистити через статті, і щоб ці публікації були надруковані у виданнях, які індексовані у міжнародних базах. Але наукова спільнота не дуже привітно зустріла спробу врегулювати цю сферу, правильно?

Роман Черніга: Напевно, я маю зробити уточнення, наскільки в нас є багато кандидатів та докторів наук. Якщо вірити статистичному збірнику, який видає загальну статистику по всьому, то це приблизно біля 100 000 кандидатів наук і біля 20 тисяч докторів наук. Це зафіксовано за 2017-ий рік. Тобто це стільки в країні існує людей з супер рівнем наукового знання. І тенденція йде в бік збільшення захистів як кандидатських, так і докторських дисертацій. Не буду говорити про якість, але аналіз, який провів Науковий комітет, показує, що абсолютна більшість цих захищених дисертацій є в гуманітарних та соціальних науках. Лідерами є юридичні, педагогічні і економічні науки, які разом дають приблизно 40% захищених докторських дисертацій з усіх. А якщо до них додати класичні гуманітарні науки – філософія, філологія та історія, то разом це виходить 60%. І наша країна поступово перетворюється в антипод того, що було в радянські часи – тоді навпаки партія обмежували науки, їх справді було мало, вони мали бути ідеологічні виправлені тощо. Але за 25 років ситуація змінилася до навпаки і набрала вигляду, що наша країна – це країна гуманітарних і соціальних наук. Що абсолютно не відповідає дійсності. Якщо ви подивитеся, що індексується з наших гуманітаріїв і представників соціальних наук у провідних науково-метричних базах у світі, то там не індексується нічого. Адже все друкується в наших «мурзилках», які видаються у нас в Україні – це формально наукові видання, але які ніхто не читає за межами України. Тому і виникла спроба Наукового комітету змінити цю ситуацію, підготувавши новий проект наказу про те, де мають бути опубліковані наукові результати перед тим, як захищати кандидатську або докторську дисертацію.

Desyatka Providnyh Galuzey Nauk Za Produkuvannyam Doktorskyh Dysertaciy V Ukrayini U 2016 I 2017 Rokah

Євгенія Гончарук: Чому в цих базах не індексується жоден український журнал? Хоча такі є в Польщі та в Російській Федерації? В чому проблема, можливо, потрібно всі наші видання підтягнути?

Роман Черніга: Це дуже резонне питання, на яке представники Наукового комітету не отримали відповіді від великої кількості гуманітаріїв, які підняли крик, що ось Науковий комітет своїм проектом наказу хоче вгробити гуманітарну і соціальну науку. Відповіді немає, тому що суто з гуманітарних дисциплін, польських журналів, індексованих міжнародною базою Scopus, є понад 50, російських – майже 40. А українських журналів там зафіксовано аж один. Виходить, що українські гуманітарії як і представники соціальних наук чи то не зацікавлені у тому, що вони там були, чи сувора правда полягає у тому, що все, що вони друкують в українських журналах, не є в тренді світових наук.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.