facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У Києві не відчуваєш, що країна у війні, - французький режисер і лялькар

Французький режисер і лялькар Клеман Перетятко розповів про театральну компанію «Колапс» та її український проект

У Києві не відчуваєш, що країна у війні, - французький режисер і лялькар
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Клеман Перетятко разом із двома акторами свого театру сьогодні проводять творчу зустріч, workshop і діалог у рамках творчої резиденції у Центрі Курбаса. Важливою частиною діалогу є й актуальні процеси в Україні та Франції. 

Перед заходом у студії побувала драматург Неда Неждана, кураторка заходу, французький режисер Клеман Перетятко та актори – Антоні Льєбо, Амандін Зенсон.

 «Колапс» – це театральна компанія, якій уже 15 років. Вона багато працює в міжнародному просторі, зокрема співпрацює з 15-ма країнами. Зараз працюємо над двома проектами – над українським і проектом із Конго.

Проекти, які ми реалізовуємо, –  це не тільки вистави. Ми намагаємося більше дізнаватися про культуру, народ країни, занурюватися в це», – розповів режисер.

Василь Шандро: Україна в Європі так чи інакше позначена темою війни, чи не було у вас особистих пересторог відвідувати країну, яка де-факто перебуває у стані війни?

Клеман Перетятко: У Києві спокійно, ти не маєш враження, що це країна у війні. Але Київ, звичайно, не репрезентує всю Україну. Я подорожував різними куточками України – і схід, і захід – і ніде не відчував себе в небезпеці, але одного разу бачив колону танків, а також телебачення, монументи та фотографії – через це відчутна війна.

Василь Шандро: Теми, які проговорює сучасний театр, зокрема ваш, переважно соціальні? Сама назва «Колапс», м’яко кажучи, не зовсім позитивна.

Клеман Перетятко: Ця назва виникла, коли я був ще студентом. Це був термін, який означав неконтрольований рух тіла – це використовували маріонетисти. Але на цей термін наклалося і англійське значення слова – криза. Це поєдналося. З одного боку, це ніби дати свободу маріонетці, тобто метафора неконтрольованого руху. А крім того, я нерідко працюю з поезією – із метафорами.

Василь Шандро: Чи погоджуєтеся ви з думкою, що зараз у світі присутня криза людяності?

Клеман Перетятко: Так, я також відчуваю цю кризу. Скажімо, десять років тому я сприймав Францію як країну прийняття – країну, відкриту до інших культур. Я походжу з родини українських емігрантів і зараз є інтерес більше зрозуміти цю культуру, говорити про неї. Але це пов’язано з тим, що культура прийняття, яка була у Франції, ці цінності повністю зруйновані. Тому є потреба говорити про ці речі в мистецтві, в театрі.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Клеман Перетятко навчався на театральних та кінематографічних студіях у Реннському Університеті 2, захистив наукову роботу “Стратегії міжнародних культурних обмінів” в “По Ліон” і закінчив Національну школу лялькових мистецтв (ESNAM) у Шарлевіль-Мезьєр. 
Він працював з арт-командами у 15 країнах. Режисер сповідує наближення маріонетки як мистецтва, як інструменту соціологічного висвітлення і як реакцію на будь-яку систему гноблення. Режисер керував першим дорослим театром у Національному театрі в Косово на основі «Карагез», і зараз працює над традиційним ляльковим театром “Вертеп”, який використовується для про-революційних цілей в Україні. Серед його театральних робіт – ескізна вистава «Майдан інферно» про події Революції Гідності в рамках міжнародних фестивалів «Етранж Етранжи» (Ліон) та «Європа театрів» у Домі Європи і Сходу (Париж). Більше читайте на сторінці події у Фейсбуці.

Поділитися

Може бути цікаво

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо