В неділю, 26 листопада, в Національному музеї історії України розповідатимуть про Голодомор на прикладі документів, які нещодавно розсекретили. Про це Громадському радіо розповів історик Олександр Іщук.
«Будуть і фотографії, які раніше були недоступні, лежали в архівах спецслужб, в справах, які були засекречені, і звичайно ж – копії документів, на щастя це все уже давно розсекречено. Наш музей намагається проводити популяризацію цієї тематики, щоб люди могли побачити те, що раніше не було можливості побачити через закритість архівних фондів», – сказав він.
Читатйте також: Кількість жертв Голодомору в Україні досі невідома – історик
Олександр Іщук також розповів про роль персональних щоденників під час Голодомору:
«Є найбільш засекречені матеріали, до прикладу, Олександра Радченко – це вчителька, яка жила під час Голодомору в Україні, записувала у свій щоденник події, пов’язані з Голодомором, переховувала цей щоденник. Згодом чекісти її арештували, вилучили щоденник, і вона отримала тривалий строк ув’язнення. Її можна вважати носієм правди – вона записувала не стільки для себе, стільки для своїх дітей і онуків, зараз всі ці матеріали розсекречені та опубліковані. Більше того, щоденники вели навіть деякі члени Комуністичної партії. Наприклад, один з працівників Київського райкому Дмитро Заволока вів щоденник, і описав події Голодомору на території Київської області, за що теж згодом був знятий з посади та заарештований.
Ці матеріали важливі тим, що демонструють людське бачення подій – тут мова не йде про якусь статистику, вказівки чи звіти. Тут іде мова про те, що свідки Голодомору самі ж записували в щоденники, і дехто навіть доповнював ці записи фотографіями, і вони робили ці матеріали для пам’яті, для того, щоб їх родина пам’ятала про ці трагічні події. І чекісти все це потім вилучали – очевидно були доноси на таких людей. Ці матеріали є дійсно унікальними, і зараз ми будемо їх активно використовувати», – розповів історик.
Повну розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.
0