У перейменованому музеї про російське мистецтво не йдеться, — Терещенко

Обговорюємо перейменування з дружиною Мішеля Терещенка — нащадка сім’ї меценатів Терещенків, які жили у будинку, де розташовується музей. Олена Терещенко Єскіна була депутатом Київради попереднього скликання.

Наталя Соколенко: Коли взагалі виникла ідея? Хто виступив з цією ініціативою? Хто докладав зусилля до перейменування?

Олена Терещенко Єскіна: Офіційно з ініціативою щодо перейменування Київського музею російського мистецтва на Національний музей «Галерея Терещенків» у 2015 році виступила родина Терещенків. І я підготувала відповідний проект рішення, який пройшов всі комісії та був підтриманий на громадських обговореннях, які теж відбулися у 2015 році.

Наталя Соколенко: Ви тоді були депутатом Київради?

Олена Терещенко Єскіна: Так. Кияни майже одноголосно, окрім працівників музею, які категорично виступали проти перейменування, підтримали цю назву — Національний музей «Галерея Терещенків».

Але мій проект рішення був заблокований на фінальному етапі — просто не був включений у порядок денний і не винесений на сесію. Це було зроблено абсолютно протиправно, оскільки процедура була дотримана. Наступна сесію відмінили, потім ще одну, і закінчилась моя каденція, на жаль.

Наталя Соколенко: Чому працівники музею були проти перейменування?

Олена Терещенко Єскіна: Звісно, це світова практика, коли музеям надають імена їхніх засновників. А у 1885 році будинок Федора Терещенка було реконструйовано за проектом Гуна — спеціально оснащена галерея з додатковим входом для відвідувачів. З того часу музей функціонував, був відповідний каталог музею — це відомий факт. Він занесений навіть у радянські і сучасні книжки. Але адміністрація музею виступала проти взагалі будь-якого перейменування.

Коли з’явився проект рішення про перейменування без включення прізвища Терещенко, ми, звісно, зробили пропозицію, щоб його включили. Але було дуже дивно, що і депутати, і департамент культури висловились категорично проти включення прізвища Терещенко до назви музею. Для нас було дивно, бо не було жодної аргументації. Заявили, що Терещенки не були засновниками музею, але це абсурд.

Будинок Федора Терещенка був конфіскований радянською владою у 1918 році, потім до цього будинку була також конфіскована колекція картин Івана Терещенка з будинку Ніколи Терещенка. У результаті була розміщена галерея, яка містила колекції, які збиралися трьома поколіннями родини Терещенків.

Дмитро Тузов: Можливо, варто попрацювати в архівах, щоб ознайомити депутатів з історичною спадщиною?

Олена Терещенко Єскіна: Вони були ознайомлені. Але така політика.

Дмитро Тузов: Політику можна запідозрити у тому, що назву «Київський музей російського мистецтва» змінено, адже у нас війна. Але ж ми, як люди цивілізовані, повинні розуміти, що Путіна з Достоєвським і Чеховим або Репіним треба розрізняти.

Якщо проаналізувати зміст і митців, які представлені у цьому музеї, то про жодне російське мистецтво не йдеться

Олена Терещенко Єскіна: Ми не вважаємо, що перейменування Музею російського мистецтва було політичним рішенням, оскільки, я думаю, що це частина віддання історичної справедливості. Бо якщо проаналізувати зміст і митців, які представлені у цьому музеї, то про жодне російське мистецтво там не йдеться. Зібрання починається з ікон часів Київської Русі, там безліч українських митців або митців, які пов’язували своє життя з Україною, жили і працювали в Україні. І всім відомо, що назва «російське мистецтво» з’явилася вже після, у період страшної русифікації, яка відбувалась в Україні.

Тому ми дуже раді, що назву музею все ж таки змінено, але не вважаємо, що це є відновленням історичної справедливості.

Дмитро Тузов: Ви будете боротися далі?

Олена Терещенко Єскіна: З ким же боротися. Думаю, що влада має дозріти. Якщо ми прагнемо у Європейський Союз, то маємо поводитись цивілізовано.