Убивство Шеремета могло би бути вигідне спецслужбам і Білорусі, і Росії, й України — Андрій Куликов

Говорили з журналістом Андрієм Куликовим.

Андрій Куликов: Спочатку зрушень у розслідуванні не було. Обурення призвело до того, що зрушення сталися. Була пресконференція, були оголошені обвинувачені, були виставлені нібито докази того, що відбувається. Але це породило скільки ж запитань, як було до того. Коли керівництво вчергове каже, що це розслідування — справа честі, вони мають щось пред’явити. Гадаю, що тоді ще міністр Аваков хотів це довести.

Нині справа знову загальмувала. Зараз, коли триває суд, висловлювання міністра внутрішніх справ, якщо б вони були, можна було б оцінювати як тиск на суд. Утім, якщо заяв нема, ми не маємо гарантій, що й тиску на суд нема.

Щодо версій — усе складно і переплетено. Якщо ми досі не знаємо усіх обставин загибелі Георгія Гонгадзе, то ми не будемо щось скоро знати й про вбивство Павла Шеремета.

Коли були ще свіжі страшні враження про загибель Павла, то я казав, що його вбивство могло бути вигідним спецслужбам усіх трьох залучених держав: Білорусі, Росії та України, на жаль. В цих хитросплетіннях відносин спецслужб дуже часто гинуть різні люди. Якщо йдеться про провокацію, то це один з можливих варіантів. При тому, що це могли бути люди, які перебувають, або перебували на той час у лавах українських спецслужб, або своєю чергою подвійні або навіть потрійні агенти інших держав.

• Розкриття цієї справи є важливим для нашого безпечного майбутнього. Дехто не дає цьому звіту.

Напередодні трагедії, 19 липня, у Павла Шеремета було два радіоефіри. Один з них — ввечері на Громадському радіо. Ми тоді вели ефір з Ларисою Денисенко. Вона якраз повернулася з Білорусі, де була у правозахисних справах. Говорили про Білорусь і про те, що він вважав за потрібне зробити в Україні, як журналіст, як білорус.

• Він сказав що під впливом свого життя в Україні почав глибше цікавитися білоруською культурою, мовою.

Зачіпали питання політичної ситуації. Після розмови вийшли з ним на ґанок і там попрощалися, він тоді сказав білоруською: «До зв’язку».

Вважаю, що можливо, це не було конкретно вбивство Павла, пов’язане з його роботою. А це було убивство, скероване на те, щоб залякати журналістську спільноту бодай на якийсь час. Але ефект був протилежний. Трагічні обставини згуртували тоді спільноту.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS