Україна домовляється з Китаєм про інвестиції в Іллічівський порт, — Омелян

Ольга Веснянка: Що таке «Шовковий шлях»?

Володимир Омелян: Ініціативі декілька років. Вона була проголошена Китаєм в напрямку налагодження більш тісних зв’язків з Європою, а також більшою економічною присутністю КНР в інших державах. Україна довгий час лише декларувала, що хоче брати участь у цьому проекті, що Україна — потужна транзитна держава, але нічого не робила. Минулого року ми реанімували переговори. Китай включив Україну в концепцію «Шовкового шляху».

Мається на увазі, що це не лише транзитний потік товарів, а також — розбудова інфраструктури за рахунок КНР. Це порти, залізниця, автомобільні дороги.

Ольга Веснянка: У яких портах України можна очікувати китайських грошей?

Володимир Омелян: Ми зараз пропрацьовуємо низку варіантів, обговорюємо з різними китайськими інвесторами. Головний акцент робимо на Іллічівськ, тим більше, що там було падіння контейнерних перевезень. А «Шовковий шлях» розрахований на перевезення контейнерів у першу чергу. Ми заповнимо цю нішу, вже ведемо переговори. Очікуємо, що у квітні цього року в Києві пройде засідання комісії Україна–Китай. Працюємо з окремими великими логістичними китайськими та європейськими компаніями, щоб цей шлях через Україну був заповнений у двох напрямках.

Олексій Бурлаков: А щодо Маріуполя? Чи буде він включений?

Володимир Омелян: З Маріуполем ситуація дещо гірша. Позавчора я провів нараду з керівником Маріупольського порту і українською залізницею для того, щоб відновити той вантажопотік, який був у порту. У першу чергу, за рахунок експортних товарів та, можливо, через транзит. Але це питання дискусійне, бо багато залізничних шляхів пролягають через окуповані бойовиками території.

Олексій Бурлаков: А як бути з портом, до якого є доступ тільки через Керченську протоку?

Володимир Омелян: Я думаю, що ми знайдемо вирішення цієї проблеми. Але ситуація дійсно непроста.

Ольга Веснянка: А китайські гроші підуть до комерційних структур чи до державних установ?

Володимир Омелян: Після позавчорашніх подій в політикумі України, я сподіваюсь, що керівництво держави розуміє, що час змін настав. Однією із змін має бути масова приватизація державних підприємств. Ми говоримо про українські стивідорні компанії, які оперують в портах, вони мають бути приватизовані. Тому що склалася ситуація: коли оперують державним майном, йде маса маніпуляцій.

Ольга Веснянка: В Одеському порту зерно, яке держава купила, продається ще раз іншій фірмі, а потім дорожче ще раз продається державі. Що робиться у відомстві, аби посприяти тому, аби  уникнути корупційних схем, пов’язаних із державними компаніями?

Володимир Омелян: У першу чергу, в порту ми зробили невеликий пакет дерегуляції, щоб послабити і зняти корупційні вимоги, які були. Окремі випадки ще трапляються, ми їх відстежуємо і намагаємося «вичавити» з території порту.

На тендерних закупівлях ми зараз бачимо одну дуже цікаву історію. Є компанія-виробник, яка заробляє гроші, виробляє продукцію. Є низка посередників. Виробник бере участь у тендері, на якому його фактично «зарубують». А потім до нього підходять якісь незрозумілі хлопчики, кажуть: ми в тебе купимо продукцію, накрутимо в рази, і в нас її обов’язково куплять. Це не бізнес, це —  дикі зловживання.

Ольга Веснянка: Ви казали про події, що сталися в уряді 5 лютого. Які події?

Володимир Омелян: Я маю на увазі вечірнє засідання уряду, де всі одностайно оголосили про те, що ми рухаємося по шляху реформ. Це дуже тішить. Ми зараз виходимо з того, що якщо в міністрів буде карт-бланш на кадрові питання, на радикальні зміни, тоді шанс у України є. Якщо це знову буде окозамилювання і затягування часу, тоді шансу не буде ні в кого.

Олексій Бурлаков: Давайте поговоримо про звільнення та повернення міністрів. Чому так відбувається? Та чому саме заяву Айвараса Абромавічуса так піарять?

Володимир Омелян:  Це просто оголений нерв, мовчати далі було нікуди. Нікуди не ділася практика окремих лобістів політичних сил, які, прикриваючись іменами та входженням у високі кабінети, займаються корупцією. Абромавічус назвав прізвища, їх набагато більше насправді. Але, сподіваюсь, що прем’єр-міністр і президент, розуміючи всю тривожність ситуації, чітко поставлять крапку.

Була відверта дискусія в уряді, були названі всі перепони на шляху розвитку України: так звані делегати від політичних сил, які вимагали незрозумілих кадрових призначень; перешкоди у роботі фіскальної служби; питання приватизації. Всі ці питання були погоджені на рівні керівництва держави.

Наразі є політичний компроміс. Міністри, які займаються реформами, готові зробити ці реформи. Абромавічус чітко зазначив, що в нього теж є ряд вимог. Вони абсолютно співзвучні з вимогами Пивоварського. Відповідають і моїм внутрішнім переконанням. Якщо прем’єр-міністр і президент їх виконують — ми працюємо, якщо ні — ми йдемо.