Україна має витіснити окупаційну пропаганду, — переселенка Ірина Магрицька
На думку Ірини Магрицької, війна на Донбасі почалася з того, що в гуманітарній сфері спостерігалися викривлення — зокрема і в мовній політиці
Ми спілкуємося з громадською активісткою, авторкою фільму про Голодомор на Луганщині, вимушеною переселенкою з Луганська Іриною Магрицькою. Ірина запевняє, що на звільнених територіях Сходу України необхідно сформувати проукраїнський культурний простір. Натомість, й досі на звільнених територіях залишаються вакантними посади чиновників, які повинні опікуватись розвитком культури.
Дмитро Тузов: Які висновки активісти і суспільство зробили, щоб повернути Донбас?
Ірина Магрицька: Війна почалася саме з того, що у гуманітарній сфері Донбасу були суттєві викривлення. Наприклад, в Луганську, за останні роки не було жодної україномовної школи і газети. Чиновники зухвало ігнорували державну мову, а луганська інтелігенція ніяк не реагувала на таке знущання. До цього ще треба додати тотальну пропаганду «русского мира».
Треба, щоб там була Україна, чого раніше не було.
Дмитро Тузов: Якою має бути політика на звільнених територіях?
Ірина Магрицька: Цивілізаційну війну з московською імперією можна виграти лише, коли ми розгорнемо власну культуру і національне бачення соборної України, з українською мовою, як головною цінністю.
Українська культура — це наша ядерна зброя, смертельна для «русского мира». Практика показує, що армію, СБУ, поліцію завжди можна розкласти, деморалізувати, збити з пантелику за допомогою ідеології так званого «русскоязычного украинского патриотизма». Мова — це наш щит і кордон, який не здатен здолати жоден агресор.
Дмитро Тузов: Відомо про нібито існуючі наміри адміністрації президента призначити керівниками Донбасу Рената Ахметова і Юрія Бойка. Як ви ставитесь до такої ідеї?
Ірина Магрицька: Чутки про призначення на перші керівні посади ДНР і ЛНР цих людей — це пряме свідчення того, що вище керівництво України взяло курс на реалізацію мінських домовленостей.
Але якщо українці, вимушені переселенці, не повернуться на Донбас, не захочуть повертатись, то він ніколи взагалі не буде українським. Для кого тоді реалізація цих домовленостей?
Ще один важливий момент — сьогодні в луганській обласній військово-цивільній адміністрації, як і у всіх адміністраціях, є департаменти освіти і науки та масових комунікацій. З приходом пана Туки, ці посади, такі важливі для гуманітарної сфери, досі вакантні.