Українські письменники, які писали про Першу світову війну: хто вони?

Як і ким відображена Перша світова війна у творчості українських письменників?

Ведучі

Василь Шандро

Українські письменники, які писали про Першу світову війну: хто вони?
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-24_ryabchenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-24_ryabchenko.mp3
Українські письменники, які писали про Першу світову війну: хто вони?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіоМарина Рябченко, літературознавиця, кандидатка філологічних наук.

Василь Шандро: Чому ми майже нічого не знаємо з української літератури і про українську літературу, що стосується Першої світової війни? 

Марина Рябченко: Література Першої світової війни у більшості своїй – невідома. У нас після цієї війни почалася російсько-українська війна, національно-визвольні змагання і це стало важливішим для українців. Та й українські тексти в принципі цензурувалися і вилучалися.

В радянському контексті Перша світова війна не була героїкою, не вписувала в «прекрасный партийный путь», тому її і не описували.

Ті тексти, які таки були, це – тексти від письменників-комбатантів. Один із найпотужніших і найкращих українських творів це роман «Поза межами болю» Осипа Турянського. Він нічим не поступається текстам Ремарка, Гемінґвея та іншим представникам втраченого покоління. Текст Турянського – абсолютно художній, написаний у дусі експресіонізму. Прототипом головного героя є сам автор.

Більш публіцистичним є «Записки полоненого (пригоди і враження учасника Першої світової війни)» Олекси Кобця. Це – література факту, тут дуже багато фактажу.

Інші письменники-комбатанти зверталися більше до меншої прози. Наприклад, командир артилерійської роти Степан Васильченко одразу після війни видав окопний щоденник. На жаль, станом на сьогодні друкованого тексту знайти поки не вдалося.

Василь Шандро: Чи є жіноча лінія у літературі про Першу світову війну?

Марина Рябченко: Є, але це не стільки письменниці, це представниці Українського січового стрілецтва Олена Степанів та Софія Галечко

Олена Степанів встигла напередодні великих подій залишити власні спогади, переживання і думки про 1912-14 роки. Вона одна з найвідоміших жінок-офіцерів. Її тексти не літературні, але це мемуаристика. Після війни стала доктором історичних наук.

Софія Галечко не встигла чогось написати, бо загинула у 1918 році. Але я знайшла одне з її оповідань «Третя чота», де вона розповідає про те, як із своєю чотою врятувала свій курінь від поразки. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.