Української музики вистачає для заповнення будь-яких квот, — «Тінь сонця»

Гурти «Тінь сонця», «Мандри» та інші виконавці сьогодні 8 листопада об 11:00 у Києві проводять акцію, яка має на меті попередити радіостанцій, що вони мають виконувати закон про квоти української музики.

Цей закон передбачає, щоб в ефірі було не менше 25% українських пісень.

Наталя Соколенко: Чому ви вирішили діяти на упередження?

Сергій Василюк: Тому що наші потужні медіа холдинги інколи не враховують побажання суспільства. Ми просто хотіли зранку зібратися в дружньому товаристві, обмінятися думками.

Потім о 14:00 відбудеться засідання в комітеті Верховної Ради за нашої участі.

Наталя Соколенко: У вас є передчуття, що може бути саботаж у виконанні цього закону?

Сергій Василюк: Може бути саботаж або представлення недостатньо якісних українських пісень навмисно, щоб показати, що в українці немає нормальної музики. Адже я чув, коли на радіостанціях лунають російські пісні, а потім українські — про вареники і про сало, або команди, які не можуть порівнятися з якісним російськомовним контентом, таким як гурт «ДДТ».

Але я можу сказати, що якісного, змістовного українського контенту в нас достатньо.

Дмитро Тузов: З таким саботажем я стикнувся, коли був у Криму, і чув, що вночі на радіо лунають українські пісні. Це так виконувались квоти — ставлять вночі українські пісні, а вдень лунає «Владимирский централ».

Наталя Соколенко: Тому цей закон передбачає у кожній годині не менше 25% українських пісень.

Сергій Василюк: Так, поки що це буде четвертина ефіру, а з кожним роком буде на 5% більше.

Наталя Соколенко: Чи ваш гурт готується до запровадження цього закону? Чи пишуться нові треки, чи ведуться перемовини з продюсерськими центрами?

Сергій Василюк: Так, перемовини ведуться, звичайно, і наша задача — записати нові пісні. Ми на 14 жовтня зробили реліз нашого альбому «Буремний край», який скоро можна вже бути придбати на диску. Він в рок-форматі, і не всіма радіостанціями, можливо, буде сприйматися, але пісня «Громом і вогнем» звучить драйвово.

Дмитро Тузов: Чи вистачить україномовного контенту саме такої якості?

Сергій Василюк: Так, і навіть молоді гурти зараз записуються дуже якісно, на такому рівні, що я просто вражений. Тільки наші чотири альбоми наповнені якісними піснями.

Дмитро Тузов: Пропоную прослухати вашу пісню з другого альбому 2007 року «Козаки».

Дмитро Тузов: Я знаю, що ви буваєте на сході України. Як вас там зустрічають?

Сергій Василюк: Так, 28 жовтня ми розпочали всеукраїнський тур в підтримку нового альбому «Буремний край», який розпочали зі сходу України. Спочатку ми поїхали у Харків, потомім в Сєвєродонецьк та Лисичанськ. А на цих вихідних ми були в Бахмуті, Торецьку і Слов’янську. Це відбулося за сприянням волонтерського об’єднання «Музичний батальйон» і допомагала Донецька обласна адміністрація.

В Слов’янську нас постійно зустрічали і проводжали словами «Дякуємо» і «Молодці» українською мовою. Нам це було надзвичайно приємно це чути, адже дуже важливо, що публіка там приходить на наші концерти, співає разом з нами. Це означає, що Україна — єдина. Я вважаю, ми маємо шукати спільне щось між нами, а не казати, що ми різні. Тут нас підтримували найпалкіше.

В Торецьку складніше, тому що там багато людей з проросійськими настроями.

І ще вражає, що там повно автобусів, які прямують на Москву, а про Київ взагалі нічого не чуть.

Наталя Соколенко: Повертаючись до питання квот, є думка, що в нас достатньо українського року і поп музики. Але ведуться дискусії, чи достатньо в нас електронної, джазової музики тощо?

Сергій Василюк: Яскравим прикладом електронної музики в нас є гурт ONUKA. Мені симпатична ця музика, і я думаю, що в нас такої багато, просто комусь вдалося розкрутитися, комусь — ще ні.

Також в нас багато україномовного джазу від гуртів з Галичини та зі Львова.

Дмитро Тузов: Які настрої зараз у виконавців? Чи є в них натхнення та відповідальність за те, що зараз треба створювати вдвічі більше творів? Що має відбутися музичний вибух, адже зараз цьому все сприяє.

Сергій Василюк: Так, творчі люди не відштовхуються від таких моментів. Головне — натхнення.