В легкій промисловості 80% ринку в тіні, — Голда Виноградська
Голда Виноградська, голова Національного галузевого партнерства у легкій промисловості Fashion Globus Ukraine, говорить про проект, який допоможе реформувати швейну галузь в Україні
Анастасія Багаліка: Це буде співпраця між Міністерством освіти і між Міністерством розвитку і торгівлі, так? Розкажіть про це.
Голда Виноградська: Коли був прийнятий бюджет на 2016, система професійної освіти опинились в жахливій ситуації.
І коли дизайнери, відчули дефіцит в професійних кадрах, та повернулись до училищ, вони побачили весь цей колапс. Тому цей проект, який називається «Нелегкий проект легкої промисловості України», був покликаний привернути увагу Уряду та суспільства до цієї промисловості.
Анастасія Багаліка: Так, ми забуваємо, що мода — це великий сегмент масової промисловості, в якій працюють люди, що отримують освіту за системою, сформованою 75 років тому. Наскільки це відповідає сучасності?
Голда Виноградська: Якщо ти поглинаєш в життя училищ, розумієш, що люди роблять подвиг, працюючи в жахливих умовах, на старому обладнанні.
І суспільство, не дочекавшись якихось змін зверху, починає їх змінювати знизу. Задача проекту — підвищувати рівень вчителів, брати на практику студентів і навчати їх на найкращому обладнанні.
В зв’зку з тим, що гривня впала, і зарплати малі, навіть у порівнянні з Китаєм, Україна стала цікава для Європи як полігон для виробництва. І це величезна перспектива.
Олексій Бурлаков: Чи передбачена в вашому проекті участь людей з особливими потребами?
Голда Виноградська: Всі студенти, що вчились в училищах, з якими ми працюємо, навіть з вадами, були залучені. Мова як раз про те, щоб училища відчули, що вони не кинуті напризволяще, і ними хтось займається.
Анастасія Багаліка: Як здійснити цю реформу? Що потрібно робити?
Голда Виноградська: В першу чергу ми хочемо звернути увагу на цю проблему. В січні ми, «легковики», стали ініціатором зустрічі в Міністерстві освіти, де звернулись до всіх промислових асоціацій України.
При Міністерстві була створена робоча група, і ми разом будемо шукати шляхи виходу з цього становища. Це механізм спілкування між роботодавцями, які утримують кадри, і учбовими закладами, які їх готують. Адже кваліфікаційні вимоги надто відрізняються від того, що насправді потрібно у житті.
Анастасія Багаліка: Чого вимагає ринок від учбових закладів?
Голда Виноградська: Просто працівників, яких не вистачає. В Києві, наприклад, б’ються за кожну майстриню. До нас почала телефонувати така поважна організація, як Ukrainian Fashion Week, з проханням допомогти з кадрами, тому що їм нема кому робити колекції.
Анастасія Багаліка: Таку професійну освіту можна отримати десь, окрім державних учбових закладів?
Голда Виноградська: Так виходить, що люди стали створювати приватні центри підготовки, і за декілька місяців навчають швачок. Але це не той рівень, звичайно.
Потрібна допомога держави, але тільки 10% депутатів у нашій ВР зацікавлені у розвитку промисловості. І від того виходить, що в нас немає популяризації робочих професій. В нас стало непрестижно мати робочу професію. І ці робочі, разом з економістами і юристами, яких вже профіцит в країні, йдуть працювати офіціантами.
Все, що стосувалось боротьби за освіту, викликало величезне обурення.18 березня буде величезний страйк всіх професійних училищ, і ми вирішили подавати колективний позов на Кабінет Міністрів від усіх училищ України, яким заборгувала держава у видачі субвенції голосів. Це буде прецедент в Україні.
Анастасія Багаліка: Компанії, які займаються пошивом в Україні — потужні чи ні?
Голда Виноградська: Це дуже потужна галузь, яка майже на 80% знаходиться в тіні. І ми самі через наші зв’язки по регіонам проводимо повну інвентаризацію галузі, щоб зрозуміти, які ми потужності маємо, і для того, щоб зробити презентацію в Європі.
Анастасія Багаліка? Чому аж 80% в тіні?
Голда Виноградська: Тому що невигідно платити податки при таких зарплатах. Адже маржинальність в швейному бізнесі одна із самих низьких в світі. Тобто, якщо пальто коштую 100 доларів, то тільки 10 доларів коштує його виробництво. Решта — дизайн, маркетинг і т. і.
І якщо Україна буде просувати власну продукцію, для нас це буде дуже вигідно.