В Україні дуже мало людей із інвалідністю готові до самостійних рішень, - Юлія Ресенчук

«Інклюзія – це процес, це не результат і не кінцева точка. Навіть якщо брати найкращі світові інклюзивні досвіди, то в них ще немає тієї ідеальної інклюзії.

Інклюзія – це складний процес, процес відносин між людьми. Тому ми завжди будемо вчитися цьому: спілкуватися один із одним, жити в одному світі один із одним, враховувати всі наші недоліки, слабкості та особливості», – говорить Юлія Ресенчук.

За останні декілька років поняття «інклюзія» стало трендом, продовжує Юлія. Все більше роботодавців говорять, що хочуть мати в своїй команді людей із інвалідністю, проводиться дуже багато різних інклюзивних заходів і багато організацій, які раніше взагалі не займались цими питаннями, починають звертати увагу на цю тему.

Проте поруч із цими позитивними тенденціями надзвичайно актуальною залишається проблема доступності в контексті інклюзії, продовжує Юлія Ресенчук. Також вона звернула увагу на ще одну проблему:

«Ця проблема не є дуже помітною і про неї мало хто говорить. Це те, що сьогодні в Україні дуже мало людей з інвалідністю приймають власні рішення, несуть відповідальність за власне життя. Ця проблема тягнеться ще з Радянського Союзу, коли в нас був колективізм і більшість людей вважали, що хтось інший має вирішити за них. І це зараз досі гостро стоїть серед людей з інвалідністю, в цій сфері в нас відбулося не так багато зрушень».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Читайте також: Юлія Ресенчук: «Я хочу сказати людям із інвалідністю, що не треба нічого боятися»