В Україні на 70% зношені мережі водоканалів, - віце-президент Асоціації водоканалів

Чому цієї осені варто очікувати подорожчання водопостачання, чи подолала країна кризу з хлором та скільки грошей потрібно, щоб оновити мережі водоканалів?

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Ольга Бабій

В Україні на 70% зношені мережі водоканалів, - віце-президент Асоціації водоканалів
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-rh-2018-07-28_babij.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-rh-2018-07-28_babij.mp3
В Україні на 70% зношені мережі водоканалів, - віце-президент Асоціації водоканалів
0:00
/
0:00

Ольга Бабій Громадське радіо

Про це поговорили з віце-президентом Асоціації водоканалів України Ольгою Бабій.

Ольга Бабій: Стосовно подорожчання ситуація наступна. Подорожчання води викликане не тільки подорожчанням хлору, але й зростанням вартості електроенергії. З початку року зросла електроенергія для всіх промислових споживачів на 16%.

Вікторія Єрмолаєва: 20 липня «ДінпроАзот» відновив виробництво хлору від 19-го червня, і навіть СБУ почала перевірку дій посадових осіб цього підприємства, які призвели до створення дефіциту рідкого хлору. А 21 липня стало відомо, що «ДніпроАзот» продаватиме хлор за цінами, у кілька разів вищими за тогорічні. Чому підвищили ціну, з чим це пов’язано?

Ольга Бабій: «ДніпроАзот» раніше виробляв певну лінійку різних типів товарів: це мінеральні добрива, соляна кислота та рідкий хлор. Коли власники «ДніпроАзоту» прийняли рішення припинити виробництво добрив, вони мали залишити виробництво рідкого хлору, адже вони – єдиний виробник хлору на сьогодні в Україні. Як вони нам пояснили на нараді в Антимонопольному комітеті, що однією з причин здорожчання вартості хлору є те, що завод цілком не працює, не виробляє всі типи товарів, і загальна вартість виробничих затрат має перекластися на хлор. Чи є так насправді, мають розібратися СБУ на компетентні органи.

Подорожчання води викликане не тільки подорожчанням хлору, але й зростанням вартості електроенергії. 

Вікторія Єрмолаєва: Антимонопольний комітет заявляв про шантаж з боку власників підприємства – це Ігор Коломойський та Дмитро Боголюбов. Експерти зазначили, що цей шантаж мав на меті добитися низької ціни на газ для вигідного виробництва. Чи схоже це було на шантаж, на вашу думку?

Ольга Бабій: Так, я вважаю, що це дійсно був шантаж. Тому що коли ми вже заспокоїлися, то почали аналізувати, що відбувалося раніше. «ДніпроАзот» та й будь-які підприємства дійсно зараз споживають газ за ринковими цінами. Але чомусь інші підприємства не закрилися і не змінили вартість продукції.

З цієї інформації, яку ми отримали в результаті спілкування з «ДніпроАзотом» ми знаємо, що вони закуповували газ у трейдерів, але невідомо за якою ціною. Трейдери – це інші суб’єкти господарювання, які видобувають газ на території України або імпортують його на територію України, і продають його за своїми цінами. Часто у трейдерів буває нижча ціна, і ми не знаємо, за якою ціною споживав газ «ДніпроАзот». Це питання до Антимонопольного комітету – чи впливала ціна на газ на ту ситуацію, яка в них склалася.

Читайте також: «Дніпроазот» відвантажує хлор за ціною 35-39 тис. грн за тону

Вікторія Єрмолаєва: Наразі всі ЗМІ рясніють заголовками, що водоканали масово переходять на імпортний хлор. Яким чином можна забезпечити цей перехід?

Ольга Бабій: Абсолютно просто – імпортовані контракти, пошук більш дешевих джерел імпортованого хлору. Ця ситуація, яка відбулася з «ДніпроАзотом», має нас навчити. Ми маємо терміново укласти відкриті договори і контракти з іноземними виробниками хлору, щоб не допускати таких ситуацій. А зараз завозиться вже хлор з Румунії, скоро почне завозиться зі Словенії, Польщі, Узбекистану. Ми будемо закуповувати хлор невеликими партіями, щоб зрозуміти ціну і конкурентність ціни «ДніпроАзоту». Ми будемо робити все, щоб ціни на хлор були нижчими. Все це буде залежати від вартості євро, але зараз є надія, що ми за рахунок створення ринку імпортування хлору в Україну, зможемо знизити його вартість.

Ця ситуація, яка відбулася з «ДніпроАзотом», має нас навчити. Ми маємо терміново укласти відкриті договори і контракти з іноземними виробниками хлору, щоб не допускати таких ситуацій

Вікторія Єрмолаєва: Слід зазначити, що хлорування – це застаріла система фільтрації води, і у світі відходять від цієї практики. Та й взагалі це частина фільтрації води. А у якому стані взагалі система очищення води?

Ольга Бабій: Взагалі система очищення води в Україні знаходиться не в дуже гарному стані. Якщо ми будемо рахувати, коли наші очисні споруди були побудовані в Україні, то це 70-ті та 80-ті роки минулого сторіччя. Протягом 25-ти років вони не модернізувалися.

Зараз ситуація змінюється, на водоканали почали звертати увагу і місцеві органи виконавчої влади, і муніципалітети, і держава побачила, що безпека води – це важлива річ. Ми плануємо цього року презентувати зміни до програми «Питна вода», які дозволять у всіх великих містах України починати впроваджувати системи дезінфекції та знезараження, а також певні реконструкції водоочисних споруд, які дозволять мати більш гарантій нашим мешканцям, що вони будуть споживати безпечну воду.

Для того, щоб забезпечити містам альтернативну систему знезараження питної води, ми маємо витратити десь приблизно 15 мільярдів гривень

Вікторія Єрмолаєва: Скільки коштів потрібно, що вдосконалити систему водоочищення по всій Україні?

Ольга Бабій: Моє бачення таке: для того, щоб забезпечити містам альтернативну систему знезараження питної води, ми маємо витратити десь приблизно 15 мільярдів гривень. Це може бути спільне фінансування місцевих бюджетів та державного бюджету, або інвестиційні кошти ЄБРР чи Інвестиційного банку.

Читайте також: Тариф на воду в Україні може зрости від 10% із вересня, – асоціація водоканалів 

Якщо ми говоримо про очистку води – знезалізнення, глибока очистка води з річок, то це питання сягає в межах 50-100 мільярдів гривень. Тільки Києву для того, щоб побудувати альтернативну систему знезараження води на одній станції треба десь півмільярда гривень.

Якщо ми будемо говорити про системну заміну мереж водопостачання, то цю цифру нам поки важко порахувати.

Основні мережі водоканалів будувалися, коли в Україні інтенсивно розвивалася промисловість – це 50-ті, 80-ті роки минулого сторіччя

Вікторія Єрмолаєва: Ми знаємо, що мережі водоканалів дуже зношені, про які цифри може йтися?

Ольга Бабій: Загальний стан зношеності мереж в Україні сягає 70%. Основні мережі водоканалів будувалися, коли в Україні інтенсивно розвивалася промисловість – це 50-ті, 80-ті роки минулого сторіччя. Це в основному по водопостачанню стальні та чугуні труби, термін експлуатації яких за нормами сягає 50 років.

Вікторія Єрмолаєва: Наскільки ще вистачить цих труб?

Ольга Бабій: Я сподіваюся, що їх вистачить ще років на 15-20, але нам зараз вже терміново потрібно думати про надаварійність мереж. А ці мережі вже говорять самі за себе, і говорять вони мовою припинення своєї діяльності. Пріоритетною в стратегії заміни мереж мають стати саме мережі, які мають підвищену аварійність. Ці мережі вже потрібно терміново замінювати протягом трьох-п’яти років.

Повну версію розмови можна прослухати  у доданому звуковому файлі.