Вартість викраденого «Апостола» може сягати трьох мільйонів гривень, — експерт

Реставратор вищої категорії та науковий співробітник Національного науково-дослідного реставраційного центру України Ігор Стадніченко телефоном коментує цінність зниклого «Апостолу» та можливу вартість стародруку, а владика Ігор (Ісіченко) розповідає про духовне та культурне значення стародруку.

Анастасія Багаліка: Що загрожує викраденому з бібліотеки стародруку? У якому стані він може утримуватися викрадачами?

Ігор Стадніченко: На жаль, невідомо, який із примірників вкрали. Я зараз сиджу і дивлюсь на їхній каталог, там вказано, що це видання було в чотирьох примірниках. Один із них у дуже поганому стані. Будь-яка книжка потерпає від зміни вологості і т.д. Її треба утримувати в особливих умовах. А особливо, стародруки.

Анастасія Багаліка: Розкажіть, як може бути чотири примірники? Вони датовані одним роком?

Ігор Стадніченко: Так.

Євген Павлюковський: Була інформація, що всього є 90 примірників.

Ігор Стадніченко: Якщо ми беремо відомі нам бібліотеки чи музеї, їхні каталоги — за описами є 90 примірників. Але ми не враховуємо ті, які можуть бути в приватних колекціях. Коли говорять про те, що якась книжка залишилась у певній кількості примірників, я кажу, що потрібно множити на два. У них було чотири примірники (згідно до каталогу).

Коли говорять про те, що якась книжка залишилась у певній кількості примірників, я кажу, що потрібно множити на два.

Анастасія Багаліка: Ці примірники в різному стані?

Ігор Стадніченко: Так. Зараз я дивлюсь. Один без оправи у дуже поганому стані. Вони різні, бо належали різним власниками.

Євген Павлюковський: Чотири примірники це ті, які в Україні?

Ігор Стадніченко: Ні. В Києві. У Національному музеї літератури є примірник, у Києво-Печерській Лаврі, Національному художньому музеї України. Це те, що я знаю.

Анастасія Багаліка: Метою викрадення завжди є потрапляння таких рідкісних книжок у приватну колекцію?

Ігор Стадніченко: Це така унікальна річ. Людина не могла просто взяти цю книгу з полиці. Я розумію, що людина йшла конкретно за цією книжкою. Продати її можливо, але ви ж не поставите її на аукціон!

Я завжди кажу, чому наші правоохоронні органи не роблять списки з описом вкрадених речей? Щоб людина, до якої принесли, одразу зателефонувала за номером 102.

Євген Павлюковський: А з цим вкраденим примірником вели якісь наукові дослідження? Що втратила Україна в історично-культурному сенсі?

Хоч примірники і друкувалися одним накладом протягом року, це дуже важливо для дослідника, який займається стародруками

Ігор Стадніченко: Стосовно наукових досліджень я не знаю, краще запитати у співробітників бібліотеки. Хоч примірники і друкувалися одним накладом протягом року, це дуже важливо для того дослідника, який займається стародруками чи історією друкування, щоб порівнювати їх, дивитись на папір. Я маю надію, що і зараз є науковці, які цікавляться цим.

Анастасія Багаліка: Ви можете припустити вартість викраденого примірника на чорному ринку?

Ігор Стадніченко: Зараз є постанова Мінкульту, якщо музей передає нам на реставрацію примірник — повинні заявити страхову вартість. Кожен раз виникають труднощі. Щоб я міг сказати вартість, потрібно знайти на що посилатись. Якби проводились аукціони, я б міг називати ціну. Але приблизно я б сказав, що вартість примірника буде від півтора до трьох мільйонів гривень.

Анастасія Багаліка: Владика Ігор (Ісіченко) — архієпископ Харківський і Полтавський, який також є науковцем, телефоном пояснив духовне та культурно-історичне значення «Апостола» Івана Федорова.

Владика Ігор (Ісіченко): Є припущення, що перші друковані книги у Львові з’являлись ще у 15 столітті. Реально на теренах України першу книгу ми маємо з 1574 року. Це «Апостол» — збірник, призначений для використання під час відправи Святої Літургії, який містить у собі читання із діянь і послань Святих Апостолів.

Вага цієї книги визначається її пріоритетом. Це перша друкована книга на території України. Вона була здійснена емігрантом із Росії Іваном Федоровим і започаткувала собою історію українського книгодрукування. Тут навіть не можна говорити про певну ціну, виражену матеріально. Це видання неоціненне. Очевидно, що за такими виданнями полюють колекціонери. Напевно, такі крадіжки здійснюються цілеспрямовано за замовленням.

Прикро, що найголовніші книгозбірні неспроможні вберегти таку літературу. Я знайомий із працею відділу стародруків бібліотеки Вернадського. Зустрічався там з обережним ставленням до відвідувачів. Очевидно, що система охорони має слабкі місця. Тому я думаю, що проблема «Апостола» є підказкою про ставлення до тих рідкісних книг, які зберігаються у наших бібліотеках. Потрібно зробити охорону продуманою, а використання — раціональним: відкритим до відвідувачів і закритим для можливих крадіїв.

Анастасія Багаліка: Якщо книга такого розряду вкрадена і потрапляє до приватної колекції, її неможливо показувати чи виставляти. Для чого тоді поповнювати колекцію такими книжками?

Владика Ігор (Ісіченко): Це питання до колекціонерів, які не гребують краденим. Ця крадіжка не перша, ми знаємо історії, які траплялися за часів Табачника. Очевидно, що практичного використання ця книга мати не може.