Велосипедний бум 1890-х: як і хто в Києві користувався велосипедом понад сто років тому

Цікаві факти про велосипеди ХХ століття. Говоримо про те, як у столиці їздили в доавтомобільну епоху, а також дізнаємося про сучасну акцію «Велосипедом на роботу»

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Велосипедний бум 1890-х: як і хто в Києві користувався велосипедом понад сто років тому
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-24-martinuk_shenenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-24-martinuk_shenenko.mp3
Велосипедний бум 1890-х: як і хто в Києві користувався велосипедом понад сто років тому
0:00
/
0:00

Розповідає Ольга Мартинюк – авторка і кураторка вуличної виставки «Велобум 1890-х»:

“Велобум – це глобальне явище. В 1890-х на ринку з’явилися перші велосипеди, які масово вироблялися на фабриках у західній Європі та Північній Америці. Вони розповсюджувалися по всьому світу та коштували шалені гроші. Але вони стали доступними для вищих прошарків населення, заполонили вулиці міст, що спровокувало шалену дискусію щодо того, навіщо потрібен велосипед, як його використовувати та хто може їздити ним.

Велосипед у Києві коштував від 80 до 150 карбованців. Наприклад, місячна зарплатня гувернантки становила десять-дванадцять. Це були шалені гроші, але й статусна річ, яку хотіли придбати найбагатші люди міста, як фотоапарат чи друкарську машинку. Це була ознака статусу та розкоші.

Багато хто, не вміючи їздити, купував собі велосипед

У кінці 1880-х в масовому виробництві вже з’явилася так звана безпечна модель велосипеда. Це сучасний міський велосипед, тільки без перемикання передач. Там уже були пневматичні шини. Ще одна відмінність – педалі завжди вертілися – навіть коли людина, яка їде, не тримала на них ноги. Але по суті – це сучасний міський велосипед.

 Їздили велосипедом й чоловіки, й жінки, але тільки чоловіки мали привілей стати членом Київського товариства велосипедистів-любителів. Щодо жіночої їзди існувала велика кількість стереотипів, із якими жінкам доводилося боротися. Жінкам не рекомендувалося їхати швидко, самостійно – жінки з’являлися на вулицях зазвичай у супроводі. Вже тоді були окремі моделі для жінок, на які можна було залізти в спідниці. Хоча насправді вони були важчі та менш зручні.

У Києві був власний циклодром, котрий утримувався за кошти Київського товариства велосипедистів-любителів. Там проходили змагання під акомпанемент військового оркестру, видавалися справжні золоті, срібні, бронзові медалі та кубки, київські велосипедисти також брали участь у всеросійських змаганнях, їздили в інші міста.

Коли з’явився велосипед, то їздили дорогами та тротуарами, але в Києві в 1892-му році прийняли правила руху, які забороняли велосипедистам їхати тротуарами.  Також заборонялося їздити в неналежному одязі, повз хресний хід чи велику кількість прочан. Загалом це доволі сучасні правила, які регулювали правила об’їзду інших екіпажів, подачу звуку”.

Mariya Shenenko 0

У студії Громадського радіо побувала Марія Шененко, координаторка  волонтерської програми Асоціації велосипедистів Києва, з якою поговорили про те, як зараз у столиці з велорухом.

«Ми можемо спостерігати певну динаміку, цієї весни ми рахували в Києві велосипедистів і побачили, що їхня кількість за останній рік зросла на 40%», – говорить вона.

21 вересня в Києві відбудеться флешмоб «Велосипедом на роботу», анонсує вона.

«Флешмоб не є виключно українським чи лише київським. У нас він відбудеться напередодні Дня без авто – 21 вересня. Ми хочемо показати, що велосипед можна обирати як транспорт для міста – зокрема добиратися ним на роботу».

Також на Майдані незалежності 21 вересня від 8 до 10 ранку буде велосипедна кава та велосніданок з розважально-культурною програмою.

«Ми хочемо, щоб і роботодавці, працівники компаній розвивали в себе в компаніях велосипедну культуру, тому заохочуємо їх приїжджати цілими корпоративними колонами на Майдан незалежності», – говорить гостя.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.