volyn.tabloyid.com
У студії адвокати бійців 51-ї бригади Олена Яркіна та Олександр Оленченко.
Євгенія Гончарук: Понад два роки йде судова справа, бійців звинувачують в тому, що вони фактично вчинили дезертирство. Ця стаття інкримінується 22 бійцям. Скільки бійців і які статті станом на зараз?
Олександр Оленченко: На початку кримінальної справи було 42 військовослужбовці, стаття «відмова від несення обов’язків служби». Протягом трирічного судового процесу військова прокуратура самостійно змінила обвинувачення і перекваліфікувала на частину 2 статті №407: «без врахування наявності військової обстановки», що також є достатньо дивним. Військовослужбовці, перебуваючи на кордоні, фактично протягом 12-14 днів перебували під постійним артилерійським обстрілом з території Росії, їм фактично було заборонено офіцерами відкривати вогонь у відповідь. Вони стояли там живими мішенями, у них були чотири загиблих і поранені.
Вони не приймали рішення переходити кордон, вони потрапили в полон. Намагаючись діяти якимось чином і уникнути загибелі, перебуваючи без постачання боєприпасів, їжі, води, в оточенні за 30-40 км до найближчих частин української армії, вони фактично намагалися вийти звідти з оточення і потрапили в полон. І не через свої помилкові дії, а завдяки діям тих старших офіцерів не 51 бригади, які були старшими в їхній колоні, яка фактично потрапила в засідку і потрапила в полон.
Андрій Куликов: Це трапилося на території України чи Росії?
Олександр Оленченко: На території України. Їх взяли в полон на території України, транспортували до міста Свердловськ, а вже потім завантажили в автобуси і вивезли на територію Росії, де їх засвітили в російських пропагандистських телеканалах, а далі росіяни почали вирішувати, що з ними робити.
Євгенія Гончарук: Станом на зараз ми знаємо, що частина бійців визнали провину. Скільки їх і хто не бажає визнавати свою провину?
Олександр Оленченко: З 42 бійців фактично половина були під тиском і примусом, перебуваючи в стані контузії, без надання належної медичної допомоги. Військова прокуратура просто змусила їх фактично визнати вину, укласти угоду зі слідством. Ці бійці отримали три роки з випробувальним терміном. Отримали кримінальне покарання за те, що в 2014 році захищали батьківщину.
Половина бійців виявили мужність і відмовились визнавати вину. І от три роки триває судовий процес, де військова прокуратура намагається довести, що бійці є злочинцями.
Андрій Куликов: Скільки бійців повернулися з території Росії в Україну?
Олена Яркіна: Там є цікавий момент. Спочатку з терикону йшли 43 військовослужбовці, а назад повернувся 41. Про це прокуратура, складаючи повідомлення і даючи доручення про початок досудового розслідування, не знала; складаючи певні документи, як витяг з кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань, вказали невірні прізвища військовослужбовців. Маючи на руках військові квитки цих осіб, переписуючи звідти їх прізвища, вони допускають певні помилки.
Євгенія Гончарук: Якою є лінія захисту, які є докази?
Олександр Оленченко: Лінія захисту полягає в наступному: якщо би дійсно був факт відмови від несення військової служби, дане кримінальне провадження мало би бути зареєстроване за фактом повідомлення безпосередньо командира бійців, який мав би повідомити військовій прокуратурі, що такі й такі бійці відмовилися виконувати накази.
В нашій історії нема такого факту. Фактично військовий прокурор в Запоріжжі, не маючи жодної інформації і не будучи на місці, ми вважаємо, сфальсифікували акти службової перевірки, невідомо ким складені та підписані, і на їх підставі зареєстрували самостійно виявлене кримінальне провадження. Тобто в Запоріжжі самостійно виявили факти скоєння злочину на кордоні.
Олена Яркіна: Подія відбулася 25 липня, а повідомлення про це було тільки 27. Тільки після виходу в ефір певних роликів Лайфньюз це було зроблено. Ми вважаємо, що на сьогодні позиція захисту є достатньо сильною, ми впевнені, що ми доведемо цю справу до кінця.
Досудове слідство приховало найважливіший документ (службове розслідування) від сторони захисту під час відкриття матеріалів кримінального провадження. Тільки на наш запит до суду суд надав нам це. Нам не було зрозуміло, що це за комісія, з кого складається і коли акт перевірки дотримання певних статутних вимог був складений, що це за люди, які його підписали. Ми, направляючи запит до військової частини, несподівано отримали весь звіт службового розслідування, який складається зі 160 –ти сторінок, а не з п’яти папірців, які були в кримінальному провадженні.
Саме ці документи є дуже серйозними. В них є висновок, що хлопці підлягають дисциплінарній відповідальності: догана, позбавлення премії.
Євгенія Гончарук: За що?
Олександр Оленченко: За якісь незначні статутні порушення.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.