facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Волонтери просять допомоги для пральні шпиталю на передовій

Одне з найбільш поширених побажань у лікарнях поблизу зони АТО — звичайні пральні машини. Близько місяця тому в міській лікарні Авдіївки доводилося прати руками, — розповідає волонтер Юрій Свірко

Волонтери просять допомоги для пральні шпиталю на передовій
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На Facebook-сторінці волонтер групи «Мега-поліграф» Юрій оприлюднив звернення, що волонтери намагаються укомплектувати на передовій мобільну пральню, яка поїде в шпиталь. Говоримо про те, яка необхідна допомога на фронті, про взаємини військових з цивільним населенням та як змінилася наша армія з 2014 року?

Наталія Соколенко: Як зараз справляються з цим?

Юрій Свірко: По-різному. Іноді, коли приїжджаємо до лікарень чи шпиталів в районі проведення АТО (усі вони задіяні для наших військових), одне з найбільш поширених побажань — пральна машина. Більше місяця тому в міській лікарні Авдіївки вони прали руками. Машинка зламалася, десь тиждень вони прали руками.

Дмитро Тузов: Там ще була проблема з генератором, адже має працювати потужний генератор, щоб забезпечувати живлення для шпиталю?

Юрій Свірко: Дуже багато чого потрібно. Звісно, повертаючись до Авдіївки, є проблеми і з живленням, і з водою. Для них генератор був би дуже необхідним. Він має бути 10, краще 15 кіловат для забезпечення всієї лікарні.

Дмитро Тузов: Зараз ви збираєте кошти на цей генератор?

Юрій Свірко: Ми купили мобільну пральню. Це контейнер, в якому дві промислові пральні машини, потужністю по 33 кг разової загрузки кожна. Це дві сушарки і прасувальний комплекс. Усе це в одному місці, мобільне. Ми домовилися з Міноборони, що поставимо це на КрАЗ, вони нам дають його, щоб комплекс можна було швидко переміщувати.

Дмитро Тузов: Обладнання вдалося купити в Європі?

Юрій Свірко: Так. Ми купили це на аукціоні в Данії. Це обладнання, яке стояло на озброєнні данської армії. Обладнання виготовлене, здається у 1998 році. Але по стану, коли ми його запустили, якщо ним користувалися 5 разів, то це, мабуть, все. Воно буде працювати і без генератора. Але так було б надійніше.  

Дмитро Тузов: Яким чином можна долучитися та допомогти?

Юрій Свірко: Можна знайти нашу сторінку на Facebook «Мега-поліграф». Там є вся необхідна інформація.

Дмитро Тузов: Які ще теми ви розвиваєте зараз?

Юрій Свірко: Як раніше допомагаємо нашим збройним силам. Допомагаємо лікарням в зоні АТО, переселенцям, дитячим будинкам. Наприклад, канцтовари — дуже великий дефіцит.

Наталія Соколенко: Чи змінилася ситуація поблизу лінії фронту? За офіційними даними зменшилась кількість обстрілів.

Юрій Свірко: Ситуація змінилася на краще. Стало набагато спокійніше. Коли два тижні тому ми були в Авдіївці, там було дуже незатишно. Зараз або нема, або майже нема важкої артилерії. Кількість обстрілів суттєво скоротилась.

Наталія Соколенко: А які настрої серед мирного населення?

Юрій Свірко: Майже 100% хочуть, щоб було тихо і спокійно. Багато кому все одно, як це буде, по яку сторону фронту, аби тихо. Є така річ, що важко визнавати свої помилки. Якщо раніше хтось казав, там — добре, а тут — погано, то зараз кажуть: і там і тут — погано. Всі однакові.

Більшість населення розуміє, що це може скінчитися тільки з відновленням контролю української армії. Спокій буде тільки після цього.

Наталія Соколенко: Які зараз взаємини військових з цивільним населенням? Чи потрібні спеціальні майданчики, громадські ініціативи, де могли б спілкуватися військові та цивільні?

Юрій Свірко: Дуже залежить від конкретних людей, командирів, частини. Є підрозділи, які де б не були, коли йшли з позицій, їх мало не хапали за руки і просили, щоб вони не залишали, бо вони наводили лад, допомагали.

Наталія Соколенко: Але є і інші історії?

Юрій Свірко: Так. Це війна. Починаючи з грабунків, мародерства, пияцтва. Все буває.

Дмитро Тузов: Як змінилася наша армія з 2014 року?

Юрій Свірко: Ну, вона з’явилася. У нас у 2010-13 рр. особливо йшла цілеспрямована політика на знищення української армії. У нас скорочувалися бойові частини, роздмухувався штат небойових частин, щоб не показувати різке скорочення чисельності. Взагалі не було армії. Зараз її потрібно розбудовувати, але вона є.

Дмитро Тузов: Є відчуття, що люди починають повертатися додому? Чи цей момент не настав?

Юрій Свірко: Я бачив такі хвилі в 2014 році. Зараз, скоріше, ні. Ті, хто планують повернутися, чекають на стійкий мир.

Поділитися

Може бути цікаво

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина