Представник Офісу Уповноваженого з захисту прав людини Євген Нєцвєтаєв (заступник керівника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму і завідувач відділу моніторингу пенітенціарних установ) коментує ситуацію в установах виконання покарань та дотримання в них прав людини.
Євгенія Гончарук: Є статистика ГПУ про зростання рівня смертності серед ув’язнених більше, ніж на чверть. Йдеться про кілька місяців початку 2017, порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Хоча останні місяці чуємо про реформу пенітенціарної системи, але є така статистика. З чим це пов’язано?
Євген Нєцвєтаєв: Зазвичай це пов’язано з декількома чинниками. Перш за все, неналежне надання медичної допомоги в установах виконання покарань, умови тримання в слідчих ізоляторах та у виправних колоніях, неналежне харчування. На даний час відбувається процес реформування пенітенціарної системи, розпочатий Міністерством юстиції в жовтні минулого року. Фактично було ліквідовано державну пенітенціарну службу, всі функції по виконанню кримінальних покарань та пробації передані Міністерству юстиції. Було створено декілька структур і підрозділів у складі центрального апарату Міністерства юстиції, введено посаду профільного заступника міністра.
З грудня минулого року було ліквідовано 24 територіальні обласні підрозділи державної пенітенціарної служби і створено 6 міжрегіональних підрозділів по виконанню кримінальних покарань та пробації. Під час реформування було ліквідовано обласні апарати, в яких діяли медичні комісії, які розглядали питання можливості застосування до засуджених норми звільнення за хворобою, передбаченою статтею 84 Кримінального кодексу України. Але через те, що територіальні підрозділи були ліквідовані, діяльність таких комісій з грудня була припинена.
Наскільки ми знаємо, на даний час вони не розпочали свою діяльність. Таким чином особи, які мали би бути звільнені через хворобу, залишаються в установах виконання покарань або в міжобласних лікарнях при установах.
Євгенія Гончарук: Чому не передбачили, що на певний період не буде кому вирішувати долю людей, які вже мали бути не за гратами?
Євген Нєцвєтаєв: Мабуть, це питання потрібно ставити представниками Міністерства юстиції, яке розпочинало цю реформу. Але рішення Кабміну про початок реформи були з травня минулого року, час для підготовки був. Але ми бачимо, що поки змінилася лише система управління. Але в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, виправних колоніях ситуація поки не змінилася. Персонал, яких там працює, не знає, яка їх подальша доля, оскільки загального бачення реформування системи ми поки не знаємо. Презентувалась певна концепція, але ми бачимо, що вона не зовсім збігається з фактичним станом речей.
Якщо говорити про слідчі ізолятори, а також установи виконання покарань с функцією ізолятора не в усіх є стаціонарні відділення у медичних частинах. Особа, яка захворіла, не обов’язково ізолюється в окрему палату, а перебуває в загальній камері з іншими засудженим.
До Уповноваженого за минулий рік надійшло 2,5 тисяч звернень від засуджених та їхніх родичів з питань неналежних умов тримання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, третина з цих звернень стосується саме медичної допомоги — неналежне надання медичної допомоги або низький рівень.
Особа, яка захворіла, не ізолюється в окрему палату, а перебуває в загальній камері з іншими засудженим
Окрім цього, дуже складне питання з наданням спеціалізованої допомоги. Оскільки, якщо особа потребує спеціальної допомоги, щоб її вивезти з установи, необхідно дозвіл з центрального апарату, на підставі якого вона переміщуєтеся до міжобласної лікарні певного профілю. В установах виконання покарань ми зустрічали випадки, коли особа з Дніпропетровської області їхала до Чернігівської протягом двох місяців — вона не може екстрено бути вивезена з установ, адже є певний порядок етапування засуджених і ув’язнених.
Анастасія Багаліка: Чи розбиралися ви в цих випадках? Що це за хвороби, чи вони були до ув’язнення, чи набуті вже в процесі утримання в місцях несвободи? Чи є якась медична статистика?
Євген Нєцвєтаєв: На даний час ми збираємо інформацію для підготовки спеціальної доповіді за результатами реалізації національного превентивного механізму, збираємо офіційну статистику, направили запит в Мін’юст і чекаємо на статистику. Взагалі ми реагуємо за конкретними фактами чи фактами, які отримуємо від ЗМІ чи безпосередньо від засуджених та їх родичів.
Якщо виявляємо щось чи є інформація про порушення прав, відкривається провадження і здійснюються певні заходи.
На даний час доля медичної служби Державної кримінально-виконавчої служби невідома, оскільки перед початком реформи керівництво Міністерства юстиції говорило, що медична служба Державної кримінально-виконавчої систем України буде передана до МОЗу. Для цього створювався спеціальний структурний підрозділ, медичне управління в структурі Міністерства юстиції, але поки чомусь це питання не порушується. Працює робоча група з реформування медичної служби в Державній кримінально-виконавчій службі, але в тій концепції, яка опрацьовується, це питання поки не порушується.
Позиція Уповноваженого ВРУ з прав людини така, що медична служба в установах виконання покарань повинна бути підпорядкована саме профільному міністерству. Наскільки нам відомо, цю позицію підтримує ГПУ та деякі правозахисні організації.
Євгенія Гончарук: Чи можна говорити, що минулого року було недостатнє фінансування, наприклад, медичної служби?
Євген Нєцвєтаєв: Якщо говорити про потреби медичної служби в установах виконання покарань, відповідно до інформації, викладеної в проекті концепції реформування медичної служби, фінансування цього напрямку здійснювалося на рівні 40% від потреби.
На даний час в медичних закладах є лише дві одиниці спеціального медичного транспорту на всю Україну
Ми постійно відвідуємо установи виконання покарань, у зимовий період, наприклад, фіксували температуру в приміщеннях на рівні 11-14 ° C. Хоча за вимогами ця температура повинна бути не нижча 18 ° C.
Анастасія Багаліка: Чи є можливість у засуджених вплинути на ситуацію?
Євген Нєцвєтаєв: Якщо говорити про покращення умов тримання засуджених, у багатьох випадках воно здійснюється за рахунок надання благодійної допомоги родичами засуджених. Тому вони можуть звернутися до родичів, які можуть передати, наприклад, обігрівач. Але тут постає питання економії електроенергії, оскільки в енергоресурсах установи дуже обмежені і адміністрація дуже пильнує за використанням електроенергії.
Стосовно оскарження рішень адміністрації, неналежних умов, то на даний час цей механізм працює, засуджені можуть звертатися у телефонному режимі, користуватися Інтернетом (наприклад, на сторінці Уповноваженого є форма електронного звернення).
Якщо це стосується звернення поштовим листом, відповідно до чинного законодавства, всі листи, які направляться до Уповноваженого, повинні направлятися в закритому вигляді. Тобто засуджений написав листа, закрив його у конверті і надсилає. Але часто до нас надходять скарги щодо того, що адміністрацією такі листи не відправляються. Сам момент передачі від установи до відділення поштового зв’язку неможливо відслідкувати, часто бувають випадки, коли з установи до нас взагалі не надходять скарги. Таким установам ми приділяємо увагу.
Анастасія Багаліка: Як ви плануєте взаємодіяти з СІЗО, колоніями, з ГПУ?
Євген Нєцвєтаєв: Основне завдання національного превентивного механізму, який функціонує під патронатом Уповноваженого ВРУ з прав людини, — профілактика та попередження катувань і нелюдського поводження в установах. В структурі департаменту з питань реалізації механізму є відділ моніторингу пенітенціарних установ, в ракурсі діяльності відділу ми здійснюємо незалежні візити без повідомлення та узгодження до установ виконання покарань. За результатами візитів ми направляємо інформацію у формі звітів чи подання акту реагування Уповноваженого до Міністерства юстиції або до ГПУ.
Євгенія Гончарук: Не так давно мала бути передача 12 ув’язнених з анексованого Криму Україні. Ця передача не сталася через технічні причини. Чи відомо вам, чому саме?
Євген Нєцвєтаєв: По цій ситуації мені невідомо, чому це не відбулося. Але співпраця з російською стороною Уповноваженим здійснювалася тривалий час щодо тих засуджених, які перебувають в Криму. Певні позитивні зрушення в цьому напрямку вже є. Були спільні візити Валерії Володимирівни з Уповноваженим РФ до Сімферопольського СІЗО та візит у Миколаївський слідчий ізолятор.
Анастасія Багаліка: Чи відомо вам про плани на візити для моніторингу стану утримання українських політв’язнів?
Євген Нєцвєтаєв: Ці плани завжди є, ми розраховуємо, що вони будуть реалізовані. Якщо будуть певні зрушення з боку РФ, ми готові їхати.