Як 30 років тому народилося товариство української мови ім. Тараса Шевченка

Москва спровокувала рух за утвердження української мови, згадують перші учасники товариства

Ведучi

Любомир Ференс,

Андрій Куликов

Гостi

Сергій Головатий

Як 30 років тому народилося товариство української мови ім. Тараса Шевченка
https://static.hromadske.radio/2018/02/hr-rh-2018-02-14_golovatyi-dovgych.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/02/hr-rh-2018-02-14_golovatyi-dovgych.mp3
Як 30 років тому народилося товариство української мови ім. Тараса Шевченка
0:00
/
0:00

Тридцять років тому в Україні народилося товариство української мови імені Тараса Шевченка. В студії у Громадського радіо люди, які разом з однодумцями створили товариство – заслужений юрист України та колишній міністр юстиції Сергій Головатий та історик, теоретик і практик української журналістики Віталій Довгич. Згадуємо, як все тоді відбувалося. 

Віталій Довгич: Москва спровокувала рух за утвердження української мови. Чому? Тому що виникла ідея узаконити російську як єдину офіційну. Це викликало спротив в Україні. В радянських республіках лише в Грузії та Вірменії були державні мови, записані в Конституцію.  У нас спочатку в Галичині почали створюватися товариства української або рідної мови. У Львові 1988 року спочатку було утворено товариство рідної мови. Цей рух охопив всю країну. Зрештою, влада змушена була дати згоду узаконити Товариство імені Тараса Шевченка.

Андрій Куликов: Я вважаю, що в узаконенні вирішальну роль відіграв Сергій Головатий. Залишалося ще багато-багато років до того, як він стане міністром юстиції. Але я пригадую його на засіданнях оргкомітету, де він дуже авторитетно казав: читайте Конституцію і демонстрував її. Сергію, чому ви тоді приєдналися до комітету Товариства української мови?

Сергій Головатий: Не до оргкомітету, а мабуть спочатку до того ядра, яке творило офіційно товариство, яке постало на весні 1989 року. І установча конференція товариства відбулася в Будинку кіно.

 

Навчаючись на факультеті міжнародного права, в Тарасовому університеті, – і коли тобі (а я з Черкащини Шевченкового краю) забороняють не те що вчитися рідною мовою, вшановувати Шевченка, репресії утворюють – в мене просто виник внутрішній протест. 

 

Ціле літо ми сиділи в Спілці письменників і писали закон про мови в Українській РСР.  Кравчук, зокрема, як ідеолог, який на той час не визнавав ні цього руху за мову, не визнавав Народного Руху України, був в опозиції. Але в спілці ми все літо провели, писали закон, який був ухвалений буквально за кілька тижнів по установчому з’їзду Руху. 

Любомир Ференс: 2014 рік був знаковим, питання мови піднялося знову. Ми говоримо, що 30 років тому народжувалося товариство. Якщо би ви знали, що такі події стануться, діяльність би якось по-іншому розгорнулася?

Віталій Довгич: Знаєте, під егідою товариства на перші вибори йшли Рухівці. Ми не думали, що через 30 років доведеться знову боротися. В результаті моєї дискусії з прес-секретарем В’ячеслава Чорновола Дмитром Панамарчуком виникла ідея відновити товариство української мови.

 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.