Як боротьба за історичну спадщину ускладнила життя цілої країни?
Із дипломатом, послом України в Македонії 2009-2017 рр. Юрієм Гончаруком говоримо про референдум у Македонії щодо зміни назви країни та його причини
Уряд Македонії оголосив про те, що в країні буде проведено референдум із питанням про зміну назви Македонія. У такий спосіб планують завершити спір з Грецією за назву та відкрити дорогу країні для вступу в НАТО та ЄС. З’ясовуємо, чому ж постало питання перейменування назви країни.
«В принципі, Македонія могла б обійтися і старою назвою – Колишня Югославська Республіка Македонія. Питання постало руба, оскільки Македонія прагне стати членом ЄС і НАТО. Оскільки Греція – вже член ЄС і НАТО, то вона має право вето на вступ Македонії в цю організацію.
Ситуація на перший погляд доволі проста, насправді – складна. Ця Колишня Республіка Македонія не влаштовує і македонців. Проблема – спір за назву Македонія. Є грецька провінція Македонія (або Північна Греція), є Республіка Македонія. До 1991 року, коли Македонія стала незалежною, це питання не стояло. Хоча Республіка Македонія існувала в складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, мало того, в ООН на одному з документів стоїть підпис Республіки Македонії. У греків тоді проблем начебто не виникало».
Також Юрій Гончарук пояснив, як спір за назву пов’язаний із боротьбою за історичну спадщину:
«Античні Афіни та інші міста-держави греки вважають своєю спадщиною і ні з ким не збираються ділитися. З чого починали македонці, вірніше – попередній македонський уряд? Десять років він знаходився при владі та проводив політику так званої антиквізації. Тобто вони доводили, що коріння нинішніх македонців входить у ту Македонію. Хоча між слов’янами (а македонці є слов’янами) і тодішніми македонцями спільного нічого нема, оскільки слов’яни з’явилися на Балканському півострові в VІ-VІІ столітті нашої ери, на той час тієї Греції вже не було».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.