Як реформувати «прописку»? Говорять правозахисниці

Говоримо з координаторкою проектів Центру інформації про права людини Людмилою Янкіною та адвокаційною менеджеркою центру Альоною Луньовою. 

Ірина Славінська: Як загалом система прописки діє сьогодні і хто збирався її реформувати?

Людмила Янкіна: Слово «прописка» насправді доволі глибоко все ще сидить в головах людей, людей з пост-радянського простору. Тому що навіть зі здобуттям закону про свободу пересування і вільного вибору місця проживання, декомунізації відносин між владою і людиною все ще не відбулося. Реалізація права в Україні дуже сильно прив’язана до того штампу в паспорті, який в нас все ще є. І навіть коли зараз люди оформлюють нові ID-картки, все одно державні органи, банківські установи посилають їх за довідкою про місце реєстрації. Ця проблема існує впродовж всіх років незалежності.

Було кілька спроб декомунізувати формат взаємовідносин цих, коли було визнано неконституційною роботу паспортних столів, потім слово «прописка» було скасоване, фактично було забрано ще прив’язку майнових прав. Зараз людина, яка зареєстрована у вас в помешканні, вона на пряму необов’язково має якісь майнові права, але знову ж таки цей ще радянський страх в людей, які не знають законодавства, все ще є – про те, що якщо людину прописати в своїй квартирі, вона зможе потім мати якісь там права. Частково, ці побоювання виправдані (наприклад, як прописати неповнолітню дитину, але суть в тому, що нам все ж таки потрібно поміняти цей формат взаємодії держава-людина.

Ми два роки досліджували цю тематику, об’єднували громадські, міжнародні, державні установи навколо цієї теми. Фактично міністерство внутрішніх справ, яке відповідальне за формування політики в цьому напрямку, воно взяло на себе цю відповідальність.

Вікторія Єрмолаєва:  Що перше треба зробити, які елементи цієї системи прибрати, щоб простіше жилося українцям?

Альона Луньова: Дуже добре, що МВС взяло на себе відповідальність і створило міжвідомчу робочу групу, саме через те, що в нас прийнято писати якісь закони, знаходити депутата, який його подасть, і вже потім з’ясовується, що цей законопроект зачіпає дуже багато сфер і багато наслідків негативних може туди принести. В Робочій групі зібрано дуже багато фахівців, які зможуть казати не тільки про те, яким чином написати нормативний акт, який зможе змінити систему реєстрації, але і скаже, які наслідки будуть після провадження, яким чином мінімізувати якісь негативні наслідки, зробити так, щоб їх не було. Оскільки система реєстрації – базова і всеохоплююча система, ми кажемо про необхідність роботи у декількох напрямках з вузькопрофільними фахівцями, які займаються питанням податків, виборів, бо це питання прописки буде впливати на систему, яким чином будуть виборці потрапляти в держреєстр, це питання паспортних послуг, питання ЖКГ тощо.

За нашими даними, від 15 до 30% людей, які стикають з дискримінацією через реєстрацію.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.