facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як українці займались спортом 100 років тому?

Наприкінці ХІХ століття одним з найпопулярніших видів спорту був футбол — гра в копаного м’яча. Також було популярне наколесництво — велосипедний спорт та лещетарство — лижний спорт

Як українці займались спортом 100 років тому?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Про зародження і розвиток спортивного руху в Україні розповів дослідник Олексій Лях-Породько

Василь Шандро: Коли таке поняття як спорт чи спортивне товариство почало з’являтися на території сучасної України?

Олексій Лях-Породько: Термін «спорт» в світовій історії виник в другій половині ХІХ століття. З цього часу ми вважаємо, що сучасний спортивний рух в світі почав розвиватися.

Наприкінці ХІХ століття зародилося багато спортивних товариств, зокрема в 1894 році у Львові було створено товариство «Сокіл», яке бере свої початки в Чехії. Чехія була поневолена Австро-Угорською імперією, і в зв’язку з тим, що відбувалося певне онімечення чеського народу, виникла ідея створити не політичне, а громадське руханкове товариство, яке займалося б гімнастичними справами.

Відповідно, ці ідеї стали популярними серед багатьох слов’янських народів, в тому числі серед українців. В різні роки в України було 50-70 тисяч учасників цього руху.

Василь Шандро: Чому назвали саме «Сокіл»?

Олексій Лях-Породько: Тому що і в слов’янській міфології, і в Єгипті, і в давньоукраїнській міфології сокіл уособлюється з мужністю, з перемогою, багатьох легендарних героїв називали Соколами, вони боролись за добро, завжди перемагали зло.

Наталя Соколенко: Наскільки активно долучались до спорту жінки?

Олексій Лях-Породько: Жінки дуже активно долучалися. В них були свої однострої, як і в чоловіків. Вони носили зручний одяг — сукню, щоб можна було виконувати різні рухи та вправи.

Василь Шандро: Які види спорту були найпопулярнішими в кінці ХІХ -на початку ХХ сторіччя?

Олексій Лях-Породько: Наприкінці ХІХ століття одним з найпопулярніших видів спорту був футбол — гра в копаного м’яча. Також було популярне наколесництво — велосипедний спорт та лещетарство — лижний спорт. Тоді намагалися створити такі назви видів спорту, щоб вони мали українське походження та було зрозуміло, про що йдеться.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити про цілу мережу спортивних товариств? Хто міг туди потрапити?

Олексій Лях-Породько: Мережа була дуже широкою. Зокрема в Україні станом на 1914-й рік існувало близько 1000 спортивних товариств «Сокіл» як на території, яка знаходилася під владою Австро-Угорщини, так і під владою Російської імперії. Більше їх було на західній Україні, але тим не менш, в таких містах як Київ було 2 гімнастичних товариства «Сокіл».

Василь Шандро: Поза «Соколом» існували якісь спортивні товариства?

Олексій Лях-Породько: Так, звичайно, їх було дуже багато.

 

 

Наталя Соколенко: Як відбувався процес тренування?

Олексій Лях-Породько: Спочатку, звичайно, кваліфікованих кадрів не вистачало. Спорт було нове явище, і сприймалося як щось таке, що не потрібне для суспільства, лише для власного дозвілля. Навіть в деяких народах наприкінці ХІХ століття залишались народні прикмети, які ставали перешкодою для розвитку того чи іншого виду спорту. Наприклад, вважалось, якщо м’яч сильно високо підлетить до неба, то не буде дощу, а не буде дощу, то не буде і врожаю.

Але тим не менш люди з часом все більше займалися спортом, тому що це захоплення, це емоції, це змагальність.

За підтримки

РХ PL
Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка