Найголовніші загрози саме в користуванні месенджерами: як захистити дітей в інтернеті

«Коли вже в дитини є свій телефон, контроль стає набагато складнішим»

Альона Нестеренко: Олено, я тебе насамперед запитаю, як маму двох дітей, як ти запобігаєш певним небезпекам в інтернеті, що ти, можливо, не дозволяєш, або як ти пояснюєш своїм дітям, як варто бути, і чи були вже випадки, коли, наприклад, намагалися дітям писати незнайомі, і коли ти побачила реальний в цьому ризик?

Олена Чуранова: У мене, слава Богу, ще малі діти, і ці всі загрози попереду, тому що найголовніші загрози полягають саме в користуванні месенджерами. Коли вже у дитини є свій пристрій. У нас поки що у дітей немає своїх телефонів, і ти не можеш повноцінно контролювати.

Ну, звісно, є батьківські контролі, ти можеш його встановити навіть на пристрої і слідкувати за пристроєм дитини, — які вона додатки там встановлює, накладати певні обмеження тощо. Але все ж таки, коли вже в дитини є свій телефон, контроль стає набагато складнішим.

Тому наразі моя мета така, щоб між мною і дітьми, між нами, батьками і дітьми, була якомога більша довіра, щоб вони розказували абсолютно все, що відбувається, що їх тривожить. І, зокрема, якщо хтось потім, коли в них з’явиться свій пристрій, буде їм писати, щоб вони одразу нам про це розказали.

Ну, і, звісно, коли вже з’являться ці пристрої, ми будемо проговорювати всі ці речі, наскільки потрібно одразу блокувати якісь незнайомі контакти, як реагувати правильно на всі ці інші запити.

Росіяни використовують для вербування чати у Роблоксі

Єдиний у нас є момент, іноді старша дитина може грати у Роблокс, і ці всі ігри, вони є теж моментом, де росіяни можуть вербувати або якось впливати на дітей через ті самі чати. Тому що вони там грають у цих кімнатах, вони там спілкуються, і, звісно, росіяни теж це використовують. Причому дуже цікаво, що в самій Росії вони заблокували, здається, вже Роблокс, тому що самі розуміють небезпеку для своїх дітей, але в Україні, звісно, вони це використовують.

Тому тут просто, якщо вони грають, то вони не користуються чатами, не спілкуються, тільки можуть грати, але не спілкуватися. Але тут найголовніше, який би не був контроль, все одно найголовніше — це довіра. Має бути довіра між дитиною і батьками, щоб у будь-якому разі дитина могла не боячись розказати про все, що її турбує.

Альона Нестеренко: Ти згадала про Роблокс, і власне, у ювенальній поліції у квітні 2026-го цього року зазначили, що вербувальники часто шукають, окрім вже згаданого нами Роблоксу, також Арма-3, Дискорд, і там шукають своїх жертв. Здебільшого це діти і підлітки, це все популярні ігрові платформи, також є певні мобільні застосунки, це стосується саме тих додатків, де так само можна комунікувати і ніби у форматі гри, у форматі певного квесту вербувати дітей до злочинної діяльності.

Я також зазначу, що вже неодноразово були щодо цього відгуки, щодо вербування у абсолютно різних регіонах, я б навіть не хотіла зараз свідомо називати, в яких містах це ставалося, коли ювенальна поліція, просто Нацполіція знаходила інформацію щодо того, як росіяни вербують підлітків і те, що їм загрожує. Але от я назвала просто два реальні кейси без вказівки міста, тому що дійсно, це бувають різні регіони, щоб ми тут не стигматизували громадян тих чи інших регіонів.

Сталося це зокрема з 16-річною дівчиною за шпигунство за українською ППО, їй нині загрожує 15 років і так само йдеться про 11-класника вже в іншому місті, він розповідав також певну росіянам важливу інформацію про певні важливі об’єкти.

І як дізнався суд, за версією слідства, цього юнака визнали винним у підбурюванні та пособництві до вчинення терористичного акту.

Отже, Олена, розкажи, які бувають кейси з регіонів?

Росія діє у різних регіонах із різними задачами

Олена Чуранова: Ну, насправді, практично, на жаль, чимало таких різних випадків, і не можна сказати, що це стається тільки на прифронтових територіях, — вербують абсолютно по всій Україні. Просто ми розуміємо, що Росія діє у різних регіонах із різними задачами.

І, звісно, там, де безпосередньо бойове зіткнення, там, де дуже багато українських військ, то, звісно, там знайти таких, навіть не можна сказати диверсантів, а завербувати українських дітей, звісно, для росіян пріоритетніше. І, фактично, 3 червня була новина про затримання 17-річного студента на Харківщині, який також коригував удари РФ на Ізюмському напрямку.

І його, власне, завербували, — від 15 років до довічного йому загрожує, а завербували його просто тому, що в нього були проблеми в родині, він хотів якось розібратися із відчимом, щоб хтось його там побив, прибрав.

«Ті, хто вербують, вони, в першу чергу, психологи»

І, таким чином, через такі різні, ну, ми розуміємо, що теж підлітки, це такий вік, 13-18, коли ти не дуже сильно розумієш ці причини-наслідки, і також дуже легко зіграти на твоїх емоціях. І, звісно, ті, хто вербують, вони, в першу чергу, психологи, вони це розуміють.

І тому тут мотив навіть не гроші, а просто зачепившись за певні проблеми, вони його змусили коригувати, наводити російські ракети по нашим військам на Харківщині.

Нагадаємо також, Громадське радіо розповідало про те, як росіяни перетворюють мультфільми на зброю.

Альона Нестеренко: Так, це все дуже складно і справді дуже страшно, але я думаю, що тут вкрай важливо наголошувати на відповідальності, навіть коли йдеться про неповнолітніх, — вона є, і вона серйозна.

І детальніше про це нам розповів підполковник поліції Віктор Байов.

«Фейкові аккаунти входять в довіру до дітей»

«Російські спецслужби активно використовують цифрові платформи як інструмент гібридної війни. Їхня основна мета не лише збір інформацій, а втягнення громадян України в протиправну діяльність.

І ми вважаємо, що найнебезпечніше в цьому кейсі, що мішенью стають наші діти, підлітки. Підліткам пропонують прості завдання, щось фотографувати, передати інформацію, залишити якусь мітку. І за це платять дуже гарні гроші, якісь там 100 доларів для умовного 12-13-14-річного підлітка, це великі гроші. І поступово ці завдання стають серйознішими.

Другий напрямок — це шантаж і компромат. Фейкові аккаунти входять в довіру, товаришують.

Потім це може перерости в певну дружбу, в ході якої отримуються якісь особисті дані, можливо, навіть якийсь контент приватний. Це дуже популярний цей напрямок. Відверті фото, відео.

«Завдання подають як гру або квест»

І після чого вже, коли дитина скинула щось подібне, їй просто кажуть: «слухай, якщо ти не хочеш, щоб це все потрапило в мережу до твоїх однолітків, однокласників, друзів, батьків, роби ось це, ось це, ось це». Також спостерігається певний ідеологічний вплив. Через телеграм-канали формуються маніпулятивні наративи та викривлена так звана картинка реальності.

І дитина ще не володіє критичним мисленням і сприймає це все за чисту монету. І один із таких заключних напрямків — це гейміфікація. І завдання подають як гру або квест.

Поступово-поступово-поступово виконують ці завдання, і це дуже небезпечно, особливо впливає на дітей.

Вони входять в азарт так званий. Нам всім: і батькам, і суспільству треба дуже чітко розуміти відповідальність та наслідки.

І важливо розуміти, це не гра. Навіть якщо дитина не до кінця усвідомлює свої дії, відповідальність буде реальна. Дивіться, у нашій державі кримінальна відповідальність за окремі тяжкі злочини настає із 14 років.

І ось якраз ці окремі тяжкі злочини, вони в собі мають наступні критерії. Це державна зрада, це диверсія, це терористичний акт, умисне знищення майна. І всі ці дії, які наші вороги хочуть, щоб наші діти робили, вони підпадають до цього складу злочину.

І за такими статтями передбачено дуже серйозне покарання, аж до тривалих строків ув’язнення і в деяких випадках до довічного ув’язнення. Якщо дитині менше 14 років, то тут відповідальність будуть нести батьки.

Це буде адміністративна відповідальність за неналежне виховання і виконання батьківських обов’язків.

І пильна увага, контроль з боку служб з прав дітей. І до самої дитини буде на все життя маркер застосований, постановка на облік, профілактична робота і навіть, якщо у складних випадках, це будуть спеціальні установи з навчання. Ключове, що я хочу підкресити для наших слухачів, насамперед, це для батьків.

Ми вважаємо, що в першу чергу робота повинна вестися батьками. Вони повинні розуміти і жити з дитиною одним життям. Я не кажу, що це повинен бути тотальний контроль, що батьки повинні зранку і до вечора перевіряти, що дитина робить у соціальних мережах, в месенджерах.

Але треба це обережно контролювати і розуміти, чим дитина цікавиться, із ким спілкується, розмовляти про це, профілактично розмовляти, розказувати дитині, що, дивись, якщо у нас іде війна, наш ворог може використовувати тебе з такою метою, і за те, що ти зробиш, буде таке покарання. У школах теж, це дуже важливо, вчителі, педагоги, вони повинні це доносити. Як вчити дитину української мови, історії, також вчити й медіаграмотності».