Як відбувалися «вибори» в Придністров’ї?

11 грудня у самопроголошеній Придністровській Молдавській Республіці пройшли президентські вибори. Спікер парламенту, екс-глава МВС невизнаної Придністровської Молдавської республіки Вадим Красносельський випередив суперників, зокрема чинного «президента» Придністров’я Євгена Шевчука. 

Ірина Славінська: На що схожа «республіка»?

Ірина Ромалійська: Це невелика і розтягнена територія (500 000 чоловік), затиснена між Молдовою та Україною. Говорять, раніше там було ще більше всього радянського, але і зараз дух лишився: пам’ятники Леніну, червоні зірки, герб «республіки» дуже схожий на радянський.

У Молдові офіційно серед кількох інших турів пропонують тур в Придністров’я.

Ірина Славінська: Як в’їжджати у Придністров’я?

Ірина Ромалійська: Ми поїхали з гідом. Перетнули кордон і одразу побачили молдовських правоохоронців. Ми навіть не виходили з машини — вони перевірили паспорти і ми поїхали далі. Другий кордон — так звані російські миротворці. Це російська армія, яка називає себе миротворчими контингентом. Ті, з ким мені довелося поспілкуватися, кажуть, що це справжня російська армія, яка за необхідності перетворюється з миротворців у бойові частини. Третій кордон — це самі придністровці. Вони перевірили паспорт, відмітку не поставили, але дали щось дуже схоже на чек, де стоїть мої ім’я та прізвище, зазначається, що я маю виїхати цього ж дня і повернути його.

Перше, що зустрічає мене у Придністров’ї, Кобзон, який говорить з білборду: «Якби я був придністровцем, я б голосував за Шевчука». На другому білборді Олексій Лебідь — молодший брат генерала Лебедя, якого шанують в «республіці», бо він був російським військовим, який захоплював цю територію. І його рідний брат сповіщає з білборду: «Мій брат голосував би за Шевчука». А його брат розбився у 2002 році. І Красносельський, який переміг у президенський виборах за їх даними, писав на білбордах, що його програма —це програма провладної російської партії «Єдина Росія».

Кандидати сперечаються, хто більше любить Росію, більше її приведе сюди і якими шляхами.

Любомир Ференс: У Тирасполі базується найтитулованіший клуб в історії молдовського футболу «Шериф».

Ірина Ромалійська: Він базується на території Придністров’я, але вважається молдовською командою. Виступає на міжнародних змаганнях від Молдови.

Любомир Ференс: І сама влада Молдови на це йде?

Ірина Ромалійська: Так. Мене здивувало, що молдовська влада, громадяни, з якими я спілкувалася, кажуть: «Та нехай іде це Придністров’я. Нам воно не потрібне». Але кордони при цьому відкриті, вони постачають туди продукти, возять туристів.

Ще мене вразило, що є дуже багато українських товарів, працює українська фірма (чи фірма під її маркою) «Фуршет».

Ірина Славінська: На що схожа придністровська виборча дільниця?

Ірина Ромалійська: Я пам’ятаю, як це було в моєму радянському дитинстві, коли мама мене брала і йшла голосувати. Приблизно так це і виглядало: грає патріотична радянська музика, на території дільниці працює буфет, кабінки не закриті, всі усміхнені. Біля дільниці я побачила двох у формі, а двох у штатському, як мені здалося, представників так званого місцевого КДБ.

Любомир Ференс: З чого живуть люди у Придністров’ї? Наскільки мені відомо, Придністров’я неофіційно називають «республіка Шериф», бо працює дві фабрики з виробництва контрафактних цигарок і один нелегальний завод, що випускає спирт. І усе це підпорядковується холдингу «Шериф».

Ірина Ромалійська: Гід і люди, з якими я спілкувалася у Молдові та єдина людина, з якою мені вдалося поспілкуватися на території Придністров’я, сходяться в одному: Придністров’я належить фірмі «Шериф».

Це величезний холдинг, до якого входять заправки, супермаркети, канал, газети, мобільний і стаціонарний зв’язок, виготовлення текстилю, винно-коньячний комбінати, місцевий елеватор. Уся економіка Придністров’я залежить від фірми «Шериф». У мене нема чіткої відповіді, хто її контролює (називали прізвище Смірнова (колишній так званий президент Придністров’я), ще якісь прізвища).

Ірина Славінська: Наскільки цей фактор може впливати на вибори?

Ірина Ромалійська: Красносельський — ставленик цього «Шерифа», його підтримує великий бізнес. Як мені розповідав гід, рейтинги Шевчука впали, бо цього року у «республіці» на 30% знизили зарплатню. Плюс — Україна з 2014 року перекрила туди поставки.

Там є паспорти так званої ПМР, радянські паспорти діють ще досі — і з ними можна голосувати на дільниці, а також паспорти Росії, Румунії, України.

Любомир Ференс: Як можуть розвиватися стосунки між теперішнім лідером Молдови Додоном і новим лідером Придністров’я Красносельським?

Ірина Ромалійська: Усі, з ким я спілкувалася в Україні та в самій Молдові, говорять, що ані від Додона, ані від проєвропейської коаліції майже нічого не залежить. Всі казали: і проєвропейські партії, і проросійські так чи інакше контролюються місцевим олігархом Владом Плахотнюком.

Західні дипломати, які працюють у Молдові, жартують між собою, що неважливо, які акції відбуваються у  Молдові, — так чи інакше вони фінансуються і контролюються саме Плахотнюком. Він був (невідомо, чи зараз є) бізнес-партнером Петра Порошенка. І він взяв абсолютну монополію — є лише Влад Плахотнюк. Мені казали, він лякає Росію, якщо його знімуть і він піде, за два дні там буде Румунія, а Румунію лякає, що якщо його знімуть, за кілька днів там буде Росія.