Якби люди хоч день попрацювали на моєму місці, вони б інакше ставились до чіпування тварин, — керівниця притулку «Сіріус»

Говоримо про новий законопроект № 7220 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин)» з Олександрою Мезіновою, керівницею притулку для бездомних тварин «Сіріус» та Данилом Юрченком, членом комісії КМДА з благоустрою, помічником народного депутата Андрія Немировського, який є одним з ініціаторів цього законопроекту.

Тетяна Трощинська: Цей законопроект викликав резонанс. Чому, і чи справді, якщо читати сам законопроект, там є речі, які можуть викликати таку реакцію?

Олександра Мезінова: Во-первых, любой законопроект нужно очень внимательно читать, и тогда уже делать какие-то выводы, и только тогда пугаться. Этот законопроект очень важен для нашей страны, потому что без регистрации животных, без учета животных мы не сможем справляться с важнейшей проблемой – бездомных животных. В Украине очень много бездомных животных, и эта проблема не решена, ее нужно в ближайшее время решать обязательно, потому что страдают и животные, и люди, это вызывает жестокое обращение с животными, и я считаю, что регистрация – это один из шагов, которые должны быть предприняты в плане решения вопроса с бездомными животными. Это, во-первых, прекратит поток домашних животных на улице города. 86% домашних животных попадает на улицы города и становится бездомными. Плюс, мы будем быстро находить домашних животных, которые утеряны, затем прекратят плодить нежелательных щенков, котят люди, которые безответственно относятся к животным, и эти животные перестанут пополнять ряды бездомных. Я считаю, что в любом случае, повышение ответственности граждан – это очень хорошо.

Тетяна Трощинська: Коли йдеться про породну цінність і біостерилізацію, ми знаємо масу всіляких Шариків, Барбосів та інших хороших котиків, песиків, інших тварин, які не мають породної цінності, але це не означає, що вони заслуговують на таке ставлення. Чи це не зовсім правильне сприйняття?

Олександра Мезінова: Это не совсем правильное восприятие, как мне кажется. То, что беспородных собак нужно стерилизовать – это правильно  с той точки зрения, что мы не знаем их родословной, мы не знаем, что у них было в роду. Часто получаются очень нехорошие варианты. Во-первых – это никому не нужно, во-вторых – их некуда просто девать, предложение превышает спрос по бездомным щенкам и котятам. Поэтому я думаю, что сначала нужно устраивать тех, кто уже рождены и несчастны, скитаются на улицах или сидят в приютах, чем плодить новых и не понимать, куда их вообще девать, в какие руки и так далее, делать себе проблему, животному проблему, и окружающему проблему. Стерилизация – это очень хорошая вещь. Я как хозяйка уже 18 лет приюта хочу сказать, что это хорошая вещь в плане здоровья собаки, потому что многие онкологические проблемы как раз связаны с тем, что собака не стерилизована. И по моим домашним животным я это тоже наблюдаю. Поэтому я за стерилизацию, за регистрацию, единственное что – все должно быть правильно, постепенно и с умом.

Тетяна: Трощинська: Я дивилася відгуки людей, і багато з них пише: нехай спробують спіймають мою тварину, і введуть їй чіп, або хай доженуть мою кицю, і натягнуть на неї нашийник. Що ви скажете тим, хто вважає негуманним чипування або надягання нашийника?

Олександра Мезінова: С населением нужно работать. Это говорят люди, которые, к сожалению, не понимают до конца серьезности регистрации и решения проблемы с бездомными животными. Если они хотя бы денек поработали на моем месте, то я думаю, что они бы быстренько побежали и зарегистрировали бы, и всеми четырьмя лапками были бы за решение проблемы с бездомными животными.  Чтобы люди к этому пришли, им нужно подавать это все – через СМИ, должна быть социальная реклама, потому что у нас ее просто не существует.

Тетяна Трощинська: Даниле, Ви допомагали розробляти цей законопроект. Озвучую претензії, які звучали – було багато заголовків про податок. Це плата за чіпування, чи йдеться про окремий податок?

Данило Юрченко: Те, що ЗМІ і громадяни, які висловили зауваження щодо наявності податку – є наслідком того, що вони не читали сам законопроект. У законопроекті ніде не сказано про податок. Там наявний адміністративний збір за внесення відомості до реєстру. Більше того, ті тварини, які вже занесені до тих чи інших реєстрів, які є в Україні в окремих містах, з прийняттям закону вже не потребуватимуть внесення в реєстр. Тварини мають бути чіповані – паспорт і жетон. Жетон можна придбати, він небагато коштує – близько тридцяти гривень. Стосовно запровадження адміністративної плати за реєстрацію, – це кошти, які будуть спрямовуватись на функціонування і утримування державного реєстру, тому що це безпека і захист інформації. Про податок мова не йде, хоча в деяких країнах є така практика. В Україні не можна такого запроваджувати, бо це призведе до збільшення бездомних тварин.

Тетяна Трощинська: Є ще такий важливий момент, пов’язаний із забороною народжувати вдома, досить великі штрафи, можливо, навіть непосильні для багатьох людей, тому що йдеться про тисячі гривень. Отож, про що йдеться?

Данило Юрченко: Ті люди, які розводять тварин – наживаються на цьому. Ця бідна тварина кожні півроку народжує і знесилюється. Тобто люди не думають, що самка, яка народила тварин, їй хоча б рік треба відпочити, набратись сил. Але вони знову її запліднюють, бо їм так вигідно, бо вони це продають. Цей великий податок на розведення безпородних тварин є таким, бо люди на цьому просто заробляють – виносять на зооринок в Києві, якщо тварина не продається через два-три тижні, вони її просто вбивають або закопують. Це неправильно. У цьому законі є кілька позитивних моментів: заборонено використання на притравочних станціях вовків та ведмедів, заборонено евтаназію тварин – тварини мають бути розміщені в притулки. Також там передбачена заборона евтаназії новонароджених. Мова йде про те, що коли в бабці народились кошенята, вона може взяти відро, і втопити їх. Сьогодні це законом дозволяється. З нового закону це прибирається. Люди, які гуманно ставляться до тварин вимагали цього від країни.

Тетяна Трощинська: Як ви плануєте це впровадити в селах?

Данило Юрченко: При наявності реєстрації і біостерилізації ми виключимо можливість такого методу регулювання. Ніхто не буде приходити додому і дивитись, це заборонено, але якщо тварина гуляє в публічному місці без нашийника і номерного знака – постає питання щодо адміністративної відповідальності, так само і з приплодом. Адміністративна відповідальність – це штрафи.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.