Які важливі тези озвучив і про що не сказав Президент?
28 лютого у Мистецькому Арсеналі в Києві відбулася прес-конференція Президента України Петра Порошенка
Про що говорив головнокомандувач і про що змовчав говоримо у студії Громадського радіо з політологом Миколою Давидюком.
Дмитро Тузов: Зважаючи на те, що про прес-конференцію оголосили лише позавчора, а вже вчора вона відбулася, всі очікували, що скажуть щось дуже важливе. Чи справдилися ці очікування?
Микола Давидюк: Ні, вона була дуже вегетаріанська. Думаю, якби журналісти знали, що прес-конференція буде саме такою, то половина б не прийшла. Пустили чутки, що на ній президент може оголосити позачергові парламентські вибори. Це підтягнуло частину журналістів. Сенсації не сталося. Очевидно, цей міф використали для торгів з політичними партнерами.
Дмитро Тузов: Але президент і не спростував цю інтригу про можливі вибори. Він сказав, що має право оголосити позачергові вибори, але це не означає, що він цим правом скористається.
Микола Давидюк: Він назвав конституційні норми. Може так чином він натякав тим партнерам, які точно його дивилися. Але насправді він має півроку, щоб це зробити. А, беручи до уваги як наші депутати люблять відпочивати, то місяців три. Та якщо станеться якась жорстка, серйозна подія, або він створить таку подію, то так, він зможе розпустити парламент.
Згідно з соціологією, яку озвучили минулого тижня, найбільше населення хоче не виборів, а підняття зарплат, щоб не росли ціни, щоб завершилася війна. Чи вирішать ці питання нові вибори? Якщо не приймуть антикорупційний суд, якщо не знімуть депутатську недоторканість, якщо не приймуть новий закон про вибори? Ні. Можуть змінитися прізвища, але якісь політики залишиться такою ж. Найбільший запит суспільства – це низькі зарплати і війна. Таке враження, що президент вчора цього не розумів.
Дмитро Тузов: Чому ж не розумів? Він говорив про реформи. Казав, що країна змінюється. Цитував слова посла Європейського Союзу, мовляв, змін в країні може не бачити тільки ідіот.
Микола Давидюк: Це, напевно, його улюблена цитати. Але, думаю, треба сказати навпаки: тільки ідіот може на собі їх повністю відчувати. Так, зміни є. Декомунізація, децентралізація – це важливі речі. Але не ті, які ми вже відчуваємо. Бачити реформи важливо, але ще важливіше їх відчувати.
Дмитро Тузов: На минулій прес-конференції президент доволі довго пояснював як так сталося, що у час війни та реформ, його банк збільшив капіталізацію. Цього ж разу він одним словом сказав «я за цей період збіднів». Це така концептуальна зміна? Як ви вважаєте?
Микола Давидюк: Думаю, що це концептуальна, словесна маніпуляція. Я не вірю в те, що він збіднів. Він чудово розуміється на банківській тематиці, але не дуже орієнтується що реально відбувається з населенням. Як показує вчорашня зустріч – він живе соціологією. Але не до кінця розуміє що треба населенню. Або розуміє, але не хоче цього робити. Президенту цікавіше займатися банком, газом чи будь-чим іншим. До кінця немає віри його словам, вони нещирі.
Дмитро Тузов: Як ви розумієте цю нещирість: емоційно, інтонаційно?
Микола Давидюк: Якщо відкинути емоцію в сторону і проаналізувати журналістські розслідування. Монополізація ринку скрапленого газом, де він один з бенефіціарів цієї монополізації. То яким чином він збіднів? Розслідування «Роттердам плюс», де він в партнерстві з олігархами завозить вугілля за потрібними їм цінами. Банк нарощує капіталізацію, компанія Roshen розвивається шаленими темпами. І він збіднів?
Дмитро Тузов: Коли торкнулися теми закупівлі вугілля «Роттердам плюс», президент сказав, що там вказана біржова, ринкова ціна і додав, що треба аби в Україні запрацював цей ринок. Хто має його створити, який орган?
Микола Давидюк: Перш за все, важливо мати політичну волю і бачення реформи. Якщо є завдання побороти енергетичну корупцію в країні, то, думаю, для президента це не проблема. А що означатиме цей новостворений ринок по факту? Чи не буде це черговий «Роттердам плюс», але по-іншому названий? Важливо, щоб завдання побороти корупцію в енергетиці було правдивим і не стояло завдання створити черговий орган, який легітимізує цю корупцію і дозволить грабувати українців надалі.
Дмитро Тузов: Ви кілька разів сказали, що президент оперує соціологією. Вчора журналісти ставили президенту незручні питання, що, наприклад, соціологія така, що мовляв, він не переможе на виборах. Коли я чую такі речі про соціологію, то відчуття, що це гра в піддавки з президентом. Тому що президент дуже гарно виглядає, коли говорить «знаєте, хтось займається соціологією і переймається рейтингами, а хтось зміцнює країну і проводить реформи». І він виглядає виграшно.
Микола Давидюк: Не погоджусь з деякими тезами. Нам нав’язали багато міфів. Нав’язали ті, хто при владі. Наприклад, що реформи непопулярні. Так, реформи можуть бути непопулярними на початку їхнього впровадження, але минуло чотири роки. Зараз голосують за законопроект про антикорупційні суди. Якщо голосувати не в першому читанні, а в цілому, то на осінь можна саджати перших корупціонерів. Але це багатьом невигідно. Тому кажуть, що раніше 2019 антикорупційні суди не запрацюють. За підрахунками економістів об’єм корупційного ринку в Україні в середньому 10 млрд доларів. Депутати відкрито кажуть, що всі, хто проголосують за цей законопроект, будуть перші в черзі.
Дмитро Тузов: Тобто не можна лише президента звинувачувати у зволіканнях, ціла частина представників державної влади саботують цю процедуру?
Микола Давидюк: Весь політичний клас. І опозиція, і влада, і ті, що були до цього і частина тих, хто буде після цього.
Дмитро Тузов: Який висновок ви зробили з вчорашньої прес-конференції президента? Він піде на другий термін?
Микола Давидюк: Він проговорився про те, що готується до виборів. Скажімо так: повний план кампанії вже в нього в голові. Проговорився, коли сказав, що не буде йти від БПП, що може буде висуванцем від інших партій, коаліцій, громадських організацій. Меседж буде на кшталт такого: йду не від вузького кола політиків, а широким кроком.