facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Яким має бути український Інститут театру?

З режисеркою театру «Арабески» Світланою Олешко та актором цього ж театру Михайлом Барбарою говоримо про їхній досвід роботи з польськими колегами та візії роботи майбутньої інституції

Яким має бути український Інститут театру?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

«Ми маємо розуміти, що всі ці інститути книжки, театру, кіно і так далі — це, в першу чергу, інструменти реформ. Для цього вони і потрібні. Може, не назавжди, а на якийсь час. Створити це може Міністерство культури, яке мусить і буде його фінансувати. Підозрюю, що в нашого Міністерств не до кінця є візія, що якщо просто виділити будівлю і певну кількість ставок і не виділити програмний бюджет, то це буде профанацією реформи і така інституція не буде дієвою.

Польський Інститут працює таким чином: вони мають стале фінансування на утримання будівлі і штату, він невеликий — 31 особа (п’ять мільйонів злотих на рік). І п’ять з половиною мільйонів — на програмну діяльність. Це означає, що ці кошти йдуть театрам, а не залишаються в інституції», — розповідає Світлана Олешко про роботу інституції в Польщі.

Щоб було зрозуміло, як відповідна інституція може працювати в Україні, режисерка навела декілька прикладів програм, які реалізує Інститут театру в Польщі:

«У першу чергу, Інститут театру не буде займатися міжнародною промоцією окремо взятих театрів і відправляти їх на фестивалі. Польський Інститут має дуже важливий відділ документації. Що б не траплялося щодня в польському театрі: прем’єри, фестивалі, актори отримали ролі — це все фіксується, і це можна знайти на їхньому порталі і воно назавжди ввійде в історію. І жоден актор не мусить самостійно про це дбати.

Так само Інститут театру адмініструє деякі дуже важливі програми, які не може просувати окремо взятий театр. Одна з найпопулярніших програм — підтримка польської сучасної драматургії. Театри, які ставлять сучасну драматургію, автоматично беруть участь в конкурсі, незалежні експерти дивляться ці вистави, кращі з них (і це дуже великі цифри) отримують дофінансування на спектакль. Їм повертаються гроші на постановку і всі учасники постановки отримують грошові премії. Декілька років такої програми — і польська драматургія сьогодні одна за найцікавіших і найсильніших у світі».

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

«Тисяча Зеленського»: ефективніше використання допомоги могло б збільшити її в рази

«Тисяча Зеленського»: ефективніше використання допомоги могло б збільшити її в рази

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»