facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

ЄС — це вже не свято. Це боротьба, — Катерина Зарембо

Хвиля євроскептицизму підіймається майже у всіх країнах ЄС, розповідає заступниця директора Інституту Світової Політики, експертка з питань зовнішньої політики та євроінтеграції Катерина Зарембо

ЄС — це вже не свято. Це боротьба, — Катерина Зарембо
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Василь Шандро: Чого бояться європейці у лібералізації візового режиму для України? Це страхи населення чи політиків?

Катерина Зарембо: Політичні мотиви і очікування громадян дуже пов’язані. Європейські політики намагаються відповідати перед виборцями, в багатьох країнах наближаються вироби — ставки дуже високі.

Ми зробили опитування серед україноскептичних країн і визначили ті страхи, якими оперують громадяни. Ми умовно виділили 10 страхів: міграція, трудова міграція, злочинна міграція, корупційні скандали. Але жоден з цих страхів не виправданий.

Василь Шандро: Хто поширює ці гасла? Наприклад, щодо трудової міграції — і так багато українців вже працюють в Європі.

Катерина Зарембо: Якраз ті країни, де українських громадян дуже багато, вже переконались, що це не проблема. Наприклад, в Італії, де наша діаспора найбільша, взагалі немає проблем. Представники італійської делегації кажуть, що кожен знає хоч одного українця.

Василь Шандро: На скільки це співвідноситься з міграцією зі Сходу, яка з початку року спричинила багато проблем у Європі?

Катерина Зарембо: В Європі насправді міграційна криза, але вона абсолютно не пов’язана з Україною.

З часу анексії Криму і війни на Донбасі за притулком до ЄС звернулись 21 тисяча громадян України і сотні тисяч з Сирії.

Василь Шандро: Наскільки Росія впливає на поширення цих страхів?

Катерина Зарембо: Що стосується візової лібералізації, мені невідомі якісь лобістські прояви. Росіяни отримують більше європейських віз, менший рівень відмов. Це не є для них політичним питанням. Але для Росії дійсно важливо, щоб нам відмовили у безвізовому режимі аби імідж ЄС в Україні постраждав.

Василь Шандро: Наскільки сильні зворотні побоювання українців щодо безвізового режиму з Європою? Щодо закриття підприємств через потік європейських товарів, хвилю емігрантів з Сирії?

Катерина Зарембо: Між Україною і ЄС діє угода про реадмісію — повернення незаконних мігрантів до країни проживання. Що стосується міграційної кризи в ЄС зараз — Україна може приймати мігрантів за власною волею, але нав’язувати ніхто не буде.

Щодо закриття виробництва і заводів — про це взагалі не можна говорити, це абсолютно не пов’язані з безвізовим режимом речі.

Василь Шандро: Як можна пояснити прагнення деяких успішних країн вийти з Європейського союзу?

Катерина Зарембо: У 2004-2009 роках у Європейському союзі була епоха свята, до якого Україна колись стане приналежною. Але зараз і світ, і ЄС дуже змінився. Це вже не свято, а боротьба. Підняття євроскептичних сил відбувається майже у всіх без винятку країнах.

Василь Шандро: На скільки так званий європейський мультикультуралізм дав тріщину?

Катерина Зарембо: Думаю, що варто говорити не з точки мультикультуралізму, бо це була політика «зверху». А європейці відчувають свою національність, вони вважають себе громадянами своїх країн, а не ЄС.

В Європейському союзі багато хто втратив відчуття страху від того, що може принести розрізненість. Тобто ідея, яка тримала ЄС разом, спільний ринок, спільна безпека, забулася.

Тетяна Трощинська: Фактично виросло покоління людей, яке не пам’ятає воєн всередині Європейського союзу?

Катерина Зарембо: Абсолютно. Остання війна була — Друга світова. Ще була криза на Балканах, багато європейських країн відправляли свої місії, але всередині ЄС не було відчуття загрози.

По суті, зараз, у розумінні пересічного громадянина, міждержавна боротьба відсутня, а найбільша загроза всередині ЄС — це мігранти та тероризм.

Поділитися

Може бути цікаво

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування