З 1 січня змінюються правила роботи журналістів на передовій

Тренінги пройшли вже пройшли для трьох груп і триватимуть далі. У студії Оксана Гаврилюк, начальниця Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України.

Ірина Сампан: Для чого нові правила допуску?

Оксана Гаврилюк: Це було наше спільне рішення із журналістами. Ще рік тому ми домовилися, що конфліктні ситуації будемо обговорювати разом. Є журналісти, які постійно працюють в районі проведення АТО. Інколи виникають конфліктні ситуації з прес-офіцерами. Можливо, спрацьовує людський фактор і йде якийсь збій.

Рік тому ми домовилися, що усі ці конфліктні ситуації будемо розглядати на засіданнях спільних робочих груп. Туди запрошували представників медійних громадських організацій, тих, хто працює в районі проведення АТО, представників Генштабу та Міноборони.

Ще тоді ми говорили, що, можливо, потрібно якось змінювати правила, аби покращити ефективність нашої співпраці. Це наша основна ціль. А наші цілі дуже прості. Ми хочемо отримати об’єктивну правдиву ситуацію з передової, не зашкодити нашим військовим, адже від того залежить їхнє життя і здоров’я, а вони там виконують надскладну задачу. І звісно, ми хочемо убезпечити самих журналістів.

Ірина Сампан: Як тепер прес-офіцери будуть працювати з журналістами?

Оксана Гаврилюк: Ми ввели дворівневу акредитацію. Акредитація другого рівня передбачає, що журналісти мають право працювати на другій-третій лінії оборони. Це вся територія проведення АТО, окрім лінії бойового зіткнення на глибину ротного опорного пункту.

Що таке акредитація першого рівня? Журналісти, які звернулися до Міноборони, як українські, так й іноземні, пройшли курси. Для українських журналістів — триденні курси. Для іноземних ми розробили одноденний інструктаж перед отриманням карти першого рівня акредитації. Самі ці журналісти матимуть змогу працювати на «нулі».

Ми ввели певні обов’язки для прес-офіцерів, які також вступлять в дію з 1 січня. Прес-офіцер або особа, яка його заміняє має право переглянути фото і відеоконтент на наявність інформації, яка може нашкодити військовим: позиції, техніка, ефективність застосування обстрілів зі сторони противника. Прес-офіцер може одразу порадити, де небажано записувати синхрон.

Ірина Сампан: Що робити у випадках, коли журналісти принципово не йдуть на ці курси чи самі командири не дозволяють говорити з солдатами? А закону, який би регулював допуск на «нуль» як такого нема.

Оксана Гаврилюк: Якщо ми будемо говорити про нормативно-правову, яка регулює допуск журналістів на «нуль», вона існує на рівні Міноборони і штабу АТО. Є наказ керівника штабу АТО, який регулює порядок перебування журналістів в районі проведення АТО і тепер там чітко прописаний порядок перебування на «нулі». Це ті зміни, яку вступлять в дію з 1 січня.

У нас є розуміння керівництва, ми доведемо до прес-офіцерів, керівників підрозділів, що вони мають робити, а на що не мають право.

Ірина Сампан: В анкеті зворотного зв’язку також було запитання: чи хочете ви пройти вищий рівень.

Оксана Гаврилюк: Було відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони, вони звернулися до Національного університету оборони України імені Черняховського, аби університет розробив курс для українських журналістів на військову тематику. Університет розробив досить обширний курс, розрахований на 10 днів.

Коли ми почали розробляти свій курс, вийшли з пропозицією до університету частково інтегрувати їхній курс в наш, щоб розробити короткостроковий. Поки зійшлися на цьому. Але університет має поглиблений курс, тому ми включили в анкету це питання. Якщо збереться група пройти поглиблений курс, ми організуємо його.   

Андрій Куликов: Чому для українських журналістів курс триденний, а для іноземних — один день?

Оксана Гаврилюк: Вони краще підготовані, усі мають досвід досить серйозних курсів, усі застраховані, тому для них ми розробили короткий курс стосовно українського законодавство, нових правил роботи, інформації, яку не можна оприлюднювати. Також у курсі є інформація з приводу нормативно-правової бази, на основі якої відбувається АТО.

Ірина Сампан: На курсах ви говорили, що акредитацію в зону АТО отримали більше 9000 людей. Чому така цифра?

Оксана Гаврилюк: Акредитацією займається СБУ, на основі їхніх списків ми видаємо прес-карти. На самому початку робилося дуже багато помилок. Зараз ми говоримо про курси і видачу прес-карт першого рівня акредитації тим, хто займається журналістською діяльністю. До того були ситуації, коли канал подавав 250 осіб, де весь персонал отримував прес-карти. І виникло питання: для чого? Тому ми вважаємо, що потрібно унормувати це і чітко розуміти, хто їде працювати в район проведення в АТО як журналісти та представники ЗМІ.

Андрій Куликов: Але якщо з кимось щось станеться, винуватять прес-офіцера?

Оксана Гаврилюк: У нових правилах ми виключили момент, коли прес-офіцер може почувати себе винним у тій чи іншій ситуації. Ми конкретно прописали, що відповідальність за життя і здоров’я журналіста, який їде працювати на війну, несе він сам і його редакція. Редакція має забезпечити його засобами захисту, коли він їде працювати на «нуль», він має чітко розуміти, що він несе відповідальність за своє життя і здоров’я. Командиру надано право не допустити до роботи журналістів, якщо він вважає, що це загрожує їхньому життю і здоров’ю.

Андрій Куликов: У вас передбачені курси, де журналісти будуть повзати по снігу разом з прес-офіцером?

Оксана Гаврилюк: У рамках навіть цих курсів кожного другого дня у нас передбачений круглий стіл, обговорення проблемних питань. І почергово ми викликаємо з району проведення АТО прес-офіцерів.

Але в нас є досить амбітні цілі створити центр підготовки фахівців у сфері комунікацій на базі університету, де будуть проходити курси як журналісти, так і прес-офіцери, а також керівники усіх рівнів. Там ми передбачаємо їхні спільні заняття, щоб краще налагодити між ними контакт.