За роки окупації з Криму видворили майже 2,5 тисячі людей з 37 країн світу, - Регіональний центр прав людини

Як Росія буде відповідати за видворення населення з Криму? Про це говоримо з Олександром Ковальчуком та Романом Мартиновським

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

За роки окупації з Криму видворили майже 2,5 тисячі людей з 37 країн світу, - Регіональний центр прав людини
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-rh-2018-07-27_kovalchuk_martinovskii.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-rh-2018-07-27_kovalchuk_martinovskii.mp3
За роки окупації з Криму видворили майже 2,5 тисячі людей з 37 країн світу, - Регіональний центр прав людини
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо –  житель Криму, постраждалий Олександр Ковальчук та експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.

Роман Мартиновський: Ми проводили наше дослідження з липня 2017 року по червень 2018-го року. Воно охоплює період дії «судів» на окупованій території з липня 2014 року по травень 2018 року, тобто майже 4 роки. Ми виявили понад 9,5 тисяч судових рішень, які стосуються порушення міграційних правил та справ про адміністративні правопорушення, за які передбачено видворення. На сьогоднішній день нами відпрацьовані майже всі судові рішення. Не відкритими залишаються близько 2700 рішень. З ними ми ще працюємо. За рішеннями, у яких є відкриті дані, та інформацією людей, які є жертвами таких видворень, ми встановили 2425 осіб, яких було видворено. З них 1018 – українці.

У судовому рішенні може бути зазначено два види видворення – контрольований самостійний виїзд (особа протягом 5 днів після набуття рішенням законної сили має добровільно покинути територію, якщо вона цього не робить, то це вважається повторним порушенням, до особи буде застосоване примусове видворення). Примусове видворення означає, що особу поміщують до центру тимчасового тримання іноземних громадян. Вони знаходяться в РФ, в Криму таких центрів немає. Тримання може тривати місяцями.

Окрім України, лідерами є Узбекистан, Туреччина, потім Грузія, Вірменія, Азербайджан та інші країни.

Вікторія Єрмолаєва: На прикладі Олександра Ковальчука ми знаємо, що приводом може бути що завгодно. Його видворили з Криму і сказали, що він гуляв з собакою у місцях «возможных диверсий».

Олександр Ковальчук: В судебном решении было указано другое, но все предпосылки для того, чтобы получить большой срок за готовящиеся диверсии у меня существовали, потому что обход соседей сотрудниками ФСБ показал, что они искали мою собаку и меня как хозяина хотели привлечь за то, что я гулял возле опорлинии электропередач выше ялтинского автовокзала.

Сотрудники ФСБ забрали меня в миграционный отдел по другим предлогом. Они внесли в базу данных мой въезд, который якобы состоялся в 2016 году, хотя я проживал в Ялте с 2011 года. Крымской прописки у меня не было.

Вікторія Єрмолаєва: Яка відповідальність може бути для РФ за ці видворення з території українського Криму?

Роман Мартиновський: Мова може йти про порушення прав людини. Тоді відповідальність у Європейському суді з прав людини або в комітеті ООН з прав людини. Це індивідуальні скарги осіб, які постраждали, або міждержавна скарга. Україна може подати міждержавну скаргу в інтересах осіб, які постраждали від видворення.

Інший вид відповідальності – за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Стаття 29 4-ї женевської конвенції прямо забороняє такі видворення з окупованої території, за це передбачена кримінальна відповідальність у Римському статуті Міжнародного кримінального суду.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.