https://static.hromadske.radio/2018/08/rankova-hvilya-s.svg

Заповідні землі - під забудову. Чому в Україні це можливо?

Організація «Екологія – Право – Людина» представила посібник для вирішення земельних проблем в питаннях природно-заповідного фонду

Ведучi

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Петро Тєстов

Заповідні землі - під забудову. Чому в Україні це можливо?
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-19_testov_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-19_testov_0.mp3
Заповідні землі - під забудову. Чому в Україні це можливо?
0:00
/
0:00

Гість ефіру — еколог організації «Екологія — Право — Людина» Петро Тєстов.

Петро Тєстов: У нас земельне законодавство, на жаль, не узгоджене з природоохоронним. Земельний кодекс має чіткий поділ в залежності від цільового призначення. Є землі під багатоповерхову забудову, землі сільськогосподарського призначення, є землі природоохоронного призначення, на яких повинні бути заповідники. Підходи до створення об’єктів природно-заповідного фонду ширші, ніж земельне законодавство. В межах національного парку може бути лісова ділянка, ділянка водного фонду, сільськогосподарського призначення. Органи влади трактують, як хочуть: або згідно з земельним законодавством, або згідно з природоохоронним законодавством.

Наприклад, об’єднана територіальна громада хоче надати ділянку під забудову чи під оранку якомусь громадянину. Вона дивиться в земельний кадастр, де написано, що це земля сільськогосподарського призначення. Вони оформлюють документи, але виявляється, що на цій території був створений заказник, про який вони не знали. В деяких ситуаціях це робиться з метою забудови, з комерційною метою, а в деяких це просто помилки.

Наведу яскравий приклад. У Києві є заказник Жуків острів, де було свого часу роздано 11 ділянок, тому що в земельному кадастрі він ніяк не був відображений. Зараз завдяки прокуратурі і судам більшість цих землевідводів скасовано, але така проблема виникла саме через неузгодженість.

У Києві є заказник Жуків острів, де було свого часу роздано 11 ділянок, тому що в земельному кадастрі він ніяк не був відображений

Вікторія Єрмолаєва: Що говорить суд у таких випадках, якщо справа туди все ж потрапляє?

Петро Тєстов: Зазвичай, якщо немає достатнього контролю громадськості, суд стає на сторону забудовника. 

Приблизно протягом останніх двох років завдяки позиції деяких представників Генеральної прокуратури сформована практика (вона відображена в листі Генерального прокурора на всі обласні, регіональні прокуратури) про те, що, коли прокуратури подають позови, їм треба керуватися Законом України «Про природно-заповідний фонд України», але ми бачимо, що є багато рішень, коли керівництво не проконтролювало, і прокурори «злили» справу.

Вікторія Єрмолаєва: Що ви пропонуєте у своєму посібнику?

Петро Тєстов: Ми даємо підказки активістам, які займаються питанням збереження природно-заповідних територій. Ми даємо посилання на конкретні судові рішення, на позицію прокуратури, даємо конкретні пропозиції щодо вирішення певних проблем.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.