Завищений тариф для сонячної енергетики шкодить розвитку відновлювальної енергетики, — Конеченков

Правда це чи ні, запитаємо у голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова

Андрій Конеченков: Хочу зауважити, що зараз наголошується на терміні відновлювальна енергетика, а не альтернативна. Тому що альтернативна енергетика передбачає використання інших ресурсів — це, наприклад, атомна енергетика. Відновлювальна енергетика — це те, що відновлюється. Вітер і сонце ніколи не закінчаться.

Я не думаю, що сьогодні відбудуться якісь зміни в зеленому тарифі стосовно таких джерел як вітер чи біоенергетика. Інша справа сьогодні з сонцем. З 1 січня повертається тариф для сонячних електростанцій, які були побудовані до 2014 року. Це сонячні електростанції більше 10 МВт, — всі «клюєвські» електростанції, і вони знов отримають 45 евроцентів за кіловат-годину. І це буде величезне навантаження на ринок. Тільки «клюєвські» сонячні електростанції, які складають половину всіх сонячних електростанцій в Україні, будуть в 5 разів більше, ніж вся відновлювальна енергетика, яка сьогодні виробляє електроенергію.

Тобто депутати так і не змогли розглянути проект, щоб подовжити зелений тариф для сонячних електростанцій. І завтра знову будуть говорити, що зелена енергетика дуже дорога, це великий вантаж для споживача. А, насправді, всі ці проблеми створює саме той божевільний тариф, який був прийнятий минулою владою.
Дмитро Тузов: Депутати лобіюють інтереси Клюєва?

Андрій Конеченков: Депутати нічого не роблять для того, щоб продовжити скорочення зеленого тарифу на сонце, як це відбувалося останні два роки.

Дмитро Тузов: Що означає «скорочення зеленого тарифу»?

Андрій Конеченков: В нас в 2009 році був прийнятий великий тариф для сонця. Якщо в Німеччині на той момент був прийнятий тариф 25 євроцентів за КВт годину. В нас — 45. В 2015 році парламент переглянув закон, скоротив зелений тариф для сонця. Він все одно сьогодні більше, ніж в Європі. Та це поки що це влаштовує ринок. Але повернення старого тарифу буде величезним навантаженням на споживача.

Дмитро Тузов: Давайте поговоримо про будування сонячної електростанції в Чорнобильській зоні. Там вже готова вся інфраструктура для того, щоб розподіляти сонячну електроенергію в енергетичну систему України.

Андрій Конеченков: Насправді, цю інфраструктуру ще треба будувати. Зараз постає питання, чим балансувати, коли сонця немає. А те, що можна підключитися в енергетичну систему України, з цим проблем немає.

Але повертаючись до зеленого тарифу, хочу сказати, що зараз в ЄС розробляється схема підтримки розвитку зеленої енергетики. Це відбувається тому, що сьогодні відновлювальна енергетика стала конкурувати з традиційною енергетикою.

Якщо розглянути питання, чому розвивається, наприклад, вітроенергетика, є 5 основних базових моментів.

По-перше, це економіка. Будівництво нового атомного блоку набагато більше коштує, ніж будівництво вітростанції чи сонячної станції.

Друге — це робочі місця. Сьогодні в світі тільки у вітроенергетиці задіяно більше ніж один мільйон робітників.

Третє — це питання води. Цей ресурс – найдефіцитніший ресурс у світі. Так от, в ЄС на енергетичний сектор використовується 44% води.

Четверте питання — це здоров’я людини і екологія.

П’яте питання — зміна клімату.

Дмитро Тузов: Яка питома вага вітроенергетики в загальному енергетичному балансі України?

Андрій Конеченков: Це 0,75%. В ЄС — 12%. Але є й окремі країни ЄС, які в цьому питанні більш розвинені, наприклад Данія, де більше 40% вітроенергетики знаходиться в загальному енергетичному балансі країни.

Дмитро Тузов: Який тоді потенціал в України?

Андрій Конеченков: Якщо ми в майбутньому вийдемо хоча б на 25% відновлювальної енергетики від загальної енергетики, то це вже буде перемога.