«Громадське радіо»
Наприклад, реформа передбачає, що до судової системи зайдуть нові люди, навіть ті, які не працювали в судах. Тарас Шепель, експерт Групи судової реформи «РПР» розповів про те, як буде оновлюватися суддівський корпус.
Наталія Соколенко: Який порядок зміни суддів та приходу нових людей у судову систему?
Тарас Шепель: Головна зміна відбулася в тому, що судді призначаються без задіяння політичних механізмів, основним з яких була ВРУ. Зараз їх добирає Вища кваліфікаційна комісія суддів. А призначати буде Вища рада правосуддя — новий орган, який має бути створений з цією метою. Остаточну крапку в призначенні робить президент, який підписує указ про призначення судді. Судді призначаються безстроково.
Наталія Соколенко: Як можуть прийти до судів люди з позасудової системи?
Тарас Шепель: Після добору 65 перших суддів запрацює Верховний Суд. Новація в тому, що до Верховного Суду можуть потрапляти і юристи з позасудової системи: науковці, адвокати, які мають понад 10 років стажу роботи за фахом. Перше, що зараз цікавить усіх, процедура добору до Верховного Суду. Всі розуміють, якщо він покаже іншу якість, зміниться ситуація з правосуддям в судах нижчих ланок. Добір Верховного Суду має стартувати з цих 65 людей. Це прогнозується до весни наступного року. Досить швидко, порівняно з темпами, які ми бачили у судовій реформі раніше.
Любомир Ференс: Зараз є Вища рада юстиції, яка перетвориться у Вищу раду правосуддя. Стає краще?
Тарас Шепель: Вона має бути кращою. Там є трохи змін по складу, порядку формування. Перезавантаження складу відбудеться до 2020 року. Якийсь час Вища рада правосуддя пропрацює в поточному складі зі всіма кадровими труднощами, які є. Проте більша роль у доборі суддів є у Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка проводить добір, приймає іспити, напрацьовує програму, при якій діятиме Громадська рада доброчесності. Цей орган буде ключовим саме в кадровому наповненні.
Політичний тиск буде мінімізований, адже є багато запобіжників.
Любомир Ференс: Чи проходять зміни в ВККС?
Тарас Шепель: Дуже серйозні. У нас є менше всього нарікань на ВККС. Якщо суспільство не отримує якоїсь інформації, це не через злий умисел, а через те, що вони перенавантажені роботою.
Любомир Ференс: Чи зменшиться політичний вплив на ВКСС чи Вищу раду правосуддя?
Тарас Шепель: Політичний тиск буде мінімізований, адже є багато запобіжників. В тому числі, Громадська рада доброчесності, порядок відбору, його моніторинг громадськістю. Є багато запобіжників, щоб зробити добір чесним і відкритим.
Наталія Соколенко: А що у зв’язку з цим зараз відбувається у адвокатській, викладацькій спільноті?
Тарас Шепель: Тут є дві думки. Одна з них традиційно-консервативна, що все буде куплено і під політичними впливами. Особливо, стосовно Верховного Суду. Але є інша думка, що потрібно подаватися і намагатися пройти відбір. Закликаю, щоб юристи не боялися і подавалися та випробовували свої сили.
Любомир Ференс: У зв’язку з реформами часто є ситуації, коли бракує кваліфікованих кадрів. Чи є достатньо кандидатів, які б у майбутньому стали суддями?
Головна проблема — доброчесність.
Тарас Шепель: Проблема є. Особливо, стосовно суддівських посад. Приділялося мало уваги професійному розвитку юристів, адвокатура деградувала, деградували і суди. Можливо, це відчуття виникло через те, що у широкого кола юристів були обмежені можливості потрапляти до судової системи. Працював так званий негативний відбір. Можливо, зараз ми побачимо якісну зміну, коли ті, хто здобув якісну юридичну освіту, повірять в свої сили. Сподіваюся, ми можемо отримати іншу якість. З іншого боку, проблема професійності суддів не є найголовнішою. Головна проблема — доброчесність. Якщо до суду прийде працювати недостатньо фахово підготована, але доброчесна людина, налаштована працювати без хабарів, в процесі вона може довчитися. Але знайти совість чи моральність складніше, ніж здобути професійний фах.