Рівень IQ у прокурорів досить високий, — Віктор Чумак про переатестацію в ГПУ

Останній випуск “Реформаторів” присвячений реформі прокуратури. Вона на етапі другої хвилі переатестації. Наскільки успішною на сьогодні видається реформа, якими є проміжні результати, якою буде доля справ Майдану?

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Григорій Пирлік

Гостi

Віктор Чумак,

Михайло Каменєв

Рівень IQ у прокурорів досить високий, — Віктор Чумак про переатестацію в ГПУ
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/11/hr-rf_19-11-12.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/11/hr-rf_19-11-12.mp3
Рівень IQ у прокурорів досить високий, — Віктор Чумак про переатестацію в ГПУ
0:00
/
0:00

Гість студії — Михайло Каменєв, виконавчий директор Правозахисної ініціативи, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини. Також зв’язуємося телефоном з заступником генпрокурора, військовим прокурором Віктором Чумаком.

Сьогодні говоримо про таке:

  • Навіщо претендентам на посади в Офісі генпрокурора тест на загальні здібності 
  • Чому прокурори критикують процедуру атестації 
  • Та як реформа Генпрокуратури вплине на розслідування справ Майдану

Михайло Каменєв: Переатестація — одна з процедур реформи Генпрокуратури. Поки що можна сказати про стриманий оптимізм, поки що, здається, рухаються правильним шляхом. Але ми таке вже проходили, одного разу вже не до кінця реформа пройшла.

Найбільша і найстандартніша проблема в Україні — відсутність політичної волі. Тоді реформу просували заступники генерального прокурора Віктора Шокіна: це були Сакварелідзе і Касько. Зараз прокурор Рябошапка, судячи з усього, має політичну волю до справжніх реформ. Як не намагалися тоді за часів Шокіна реформувати прокуратуру — не дуже це вдавалося, бо був системний спротив з боку генпрокурора.

  • Як не намагалися за часів Шокіна реформувати прокуратуру — не дуже це вдавалося, бо був системний спротив з боку генпрокурора.

ГПУ більше не здійснюватиме функцію слідства

Михайло Каменєв: Позбавлення прокуратури невластивих їй функцій почалося в 1996 році, коли ухвалили українську Конституцію. Але саме вилучення функцій слідства — це наслідок реформи команди попереднього президента, Петра Порошенка. Тоді у прокуратури були вилучені функції досудового розслідування. Це цілком логічно.

Коли забрали слідство — лишили як перехідний етап можливість дорозслідувати справи, які були в прокуратурі, в тому числі справи Майдану. Якраз от 20 листопада — нарешті остаточний строк, після якого вже ніякі справи прокуратура не буде розслідувати. Є певний болісний момент, тому що досі не вирішено питання з цими слідчими Майдану. Але, за моєю інсайдерською інформацією, в середу нарешті має профільний парламентський комітет підготувати рішення для парламенту.

Про звільнення Горбатюка

Михайло Каменєв: Я побачив конфлікт персональний, з Горбатюком. Я читав інтерв’ю з Рябошапкою, де він сказав, що слова «конфлікт» і «Горбатюк» є дуже сильно пов’язані. В мене склалося враження, що це персональне — чи то образа, чи то непорозуміння. Я не знаю, які мотиви були у Горбатюка, можливо, це «задєл» на те, щоб в майбутньому, при якійсь іншій владі стати Генпрокурором. Мене найбільше хвилює, чи будуть далі проводитись розслідування ефективно.

Враховуючи, що в Горбатюка була саме роль по координації процесів, то якщо все розвалиться, виявиться, що справи ніякі — значить це був провал Горбатюка. Якщо все буде нормально працювати — значить зі структурою все нормально і від зміни конкретних персоналій нічого не зміниться. Горбатюк першим заклав медійну бомбу під процес реформи. Він вже і позов подав до Окружного адміністративного суду Києва, постійно оскаржує своє звільнення, побачимо, що буде з ним далі.

Поки що реформа показує, що є політична воля до зміни, оновлення кадрів, перетряхування всієї системи. Зараз іде очищення ГПУ, потім будуть регіональні, а потім місцеві. Це буде набагато складніше по обсягу і кількості людей. Поки що є довіра з боку експертного середовища.

Читайте також: У НАБУ пояснили, чому складно притягнути до відповідальності прокурорів.

Якого результату чекають в прокуратурі?

На зв’язку зі студією Віктор Чумак, заступник Генерального прокурора, головний військовий прокурор України.

Віктор Чумак: Коли ми говоримо про те, яка мета нової прокуратури, я би хотів сказати, що мета нової оновленої прокуратури — коли там люди фахові, доброчесні, з новими цінностями. 2 місяці роботи в прокуратурі переконали мене в тому, що там важливим був не результат, а процес: відкриття провадження, закриття, виділення. Під кожне таке провадження можна було шукати власні преференції. Я не кажу про доброчесність майнову, хоча і така була в головах у людей.

  • Ми хочемо, щоб прокурори були націлені на те, щоб встановити справедливість, а не засудити людину.

Про передачу справ Майдану до ДБР

Віктор Чумак: Ми сподіваємося, що вже завтра на комітеті ВР буде підтриманий проєкт закону щодо надання розширених повноважень ДБР. На найближчому засіданні ВР буде в принципі прийнятий відповідний закон, який дасть можливість створити відповідне управління. Щодо процесуального керівництва, в ГПУ такий департамент (за справами Майдану — прим. ред.) вже створений.

Анастасія Багаліка: Ми говорили про другу хвилю переатестації, в результаті другої хвилі тестування, з 776 прокурорів, які проходили тест, пройшли 749 — це зовсім небагато людей. Нормально, що така невелика кількість людей не складає тест?

Віктор Чумак: Це говорить про те, що рівень IQ у прокурорів досить високий, і вони проходять достатньо складні тести на загальні здібності. Раз такий високий рівень розумових здібностей — це не погано. В нас ще буде 3 хвиля — оцінка доброчесності. Буде перевірятися прокурорське досьє — все життя прокурорів перевірятимуть НАБУ, і НАЗК, і СБУ. Ці матеріали будуть розглядатися комісією, будуть задаватися прокурорам запитання і в рамках цього будемо приймати відповідні рішення за чітко заявленими критеріями.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).