Українські електрички: в яких умовах їздять пасажири та чи можна зробити перевезення комфортнішим?

6 пар електричок щоденно з’єднують Київ та Гребінку — великий залізничний вузол на перехресті шляхів на Харків та Одесу. З української столиці на Полтавщину приміські потяги йдуть три з половиною години. Хто ними користується? Чим розважаються пасажири в дорозі та чи задоволені вони станом вагонів? Про все це у репортажі Григорія Пирліка.

Незадовільний стан вагонів цієї електрички Олександр Красноштан пов’язує, зокрема, з вартістю проїзду: «Наш квиток від Києва до Чубинського коштує 8 гривень, квиток автобусом коштує 26 гривень. Різниця в вартості більше, ніж в три рази. Відстань від Києва — Пасажирського до Чубинського майже 50 кілометрів. І це 8 гривень. Квиток на міський громадський транспорт у Києві також коштує 8 гривень, але середня дальність поїздки пасажира в Києві це 4 кілометри. Чому так? Тарифи на приміські перевезення погоджуються з обласними державними адміністраціями. Вони дуже неохоче ідуть на таке погодження, підвищення. Цьогоріч ми індексували тарифи на 20%, але це перша індексація з 2014 року», — розповів Олександр Красноштан.

Журналіст Павло Стех, який написав книгу про подорожі в українських електричках «Над прірвою в іржі», поділився власними спостереженнями про те, чи часто пасажири їдуть без квитків, яка частина з них пільговики. На питання, хто винен в тому, що електрички в такому стані, він відповів так: «Я точно не виберу когось одного і не скажу, що син президента у всьому винен, як у нас люблять говорити. Мені здається, що винне суспільство. Не можна все перекласти на чиновників, тому що вони часто в комфортних умовах, тому що люди, які їздять або працюють в цих електричках, не вимагають кращих умов для себе. Відповідальність певною мірою на усіх лежить».

Донецькою залізницею нині їздять 20 електричок. Вони курсують Донецькою та Луганською областями. Дістатися ними можна і до деяких міст Харківщини та Дніпропетровщини. 17 з цих електропотягів прямують через населені пункти Донецької області, 3 — Луганської.

Найкраще сполучення таким електротранспортом має північ Донеччини. Наприклад, з Лиману можна потрапити до Курдюмівки, Ізюму, Лозової. Зі Слов’янська — туди ж, а ще до Покровська, Близнюків та Торецька. Репортаж про залізничні перевезення на Донеччині слухайте тут.

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).