В мораторії на землю зацікавлений український олігархат, - Тарас Качка

Чому в Україні досі існує мораторій на землю і що означатиме його скасування для українських фермерів?

Ведучi

Ірина Соломко,

Любомир Ференс

Гостi

Ігор Мосійчук

В мораторії на землю зацікавлений український олігархат, - Тарас Качка
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_hh_2018-06-06_kachka_mosejchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_hh_2018-06-06_kachka_mosejchuk.mp3
В мораторії на землю зацікавлений український олігархат, - Тарас Качка
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіоТарас Качка, стратегічний радник фонду «Відродження» та народний депутат України Ігор Мосійчук.

Ірина Соломко: Реформа щодо мораторію на продаж землі є довгоочікуваною. здавалося, минулоріч вона зрушилася з місця. Але з осені це питання зникло з порядку денного. Зараз ми говоримо про мораторій, тому що наприкінці Європейський суд з прав людини прийняв рішення по справах двох землевласників і визнав мораторій таким, що обмежує права людини. 

Любомир Ференс: Наприкінці минулого року Верховна рада продовжила мораторій на продаж землі ще на один рік.

Ірина Соломко: Пане Ігорю, ваша політична сила проти відміни мораторію. Як ви трактуєте рішення Європейського суду з прав людини у контексті порушення цією забороною прав людини?

Ігор Мосійчук: Моя політична сила виступає за збереження мораторію, тому що для його скасування немає жодної законодавчої бази. Аби не бути голослівними, ми розробляємо цю законодавчу базу. Нами ініційовані зміни до Конституції України, які підписали 192 народних депутати, які передбачають визначення в Конституції фермерства, як аграрного устрою в нашій країні. Це дає рамку в якій при подальшій розробці законопроектів і законів про фермерство, про державний земельний банк все таки мораторій можна скасувати.

Мораторій – не панацея. Це те, що  дає поштовх економіці. Це напівміра. Але якщо скасувати мораторій сьогодні, то порушення прав людини, коли обкрадуть українців, буде ще більше. Коли міжнародні транснаціональні компанії, агрохолдинги скуплять українську землю і українці будуть батраками на чужій землі. Цього і вимагає МВФ, цього вимагають міжнародні спекулянти.

Ми категорично проти цього. Ми є опонентами такої політики міжнародних спекулянтів, яку намагаються нав’язати українській нації. Коли нам кажуть, що земля це такий самий товар, що в усіх країнах світу вона продається, що кругом існує вільний ринок, то це неправда. В деяких країнах, наприклад, в Ізраїлі, земля не продається взагалі. В деяких країнах ринок землі існує, але з певними обмеженнями. Наприклад, в Канаді. Коли ми розробляли зміни до Конституції, то брали за основу саме канадську модель. Треба робити так, аби задовольнити права всіх людей.

Щодо рішення суду, то так, його потрібно виконувати, але перед цим треба виконати тисячі попередніх рішень Європейського суду з прав людини.

Любомир Ференс: 90% земель в Ізраїлі – це загальна, не сільськогосподарська земля. І це дуже важливо, адже ми говоримо про мораторій на сільськогосподарську землю.  В Канаді лише 13% сільськогосподарських земель належить державі, 60% – приватним фермерським компаніям. І 22% цієї канадської землі здається в оренду власниками цих компаній.

Ігор Мосійчук: Я називав Канаду, як приклад країни, де впорядкований ринок землі, фермерство, де немає можливості спекулювати на землі.

Ще один приклад: мій знайомий придбав в Італії 1 га землі. Призначення цієї землі – використання її в аграрному секторі Італії. Тобто, якщо визначено, що там мають бути виноградники, то там повинні бути виноградники.

А те, що в нас транснаціональні компанії засівають землю соняшником, ріпаком та іншими культурами, що виснажують ґрунт, є злочином проти України.

Любомир Ференс: Так, тут я з вами погоджуюсь, потрібен закон про обіг землі.

Ірина Соломко: Пане Тарасе, що ви про це думаєте?

Тарас Качка: Ми маємо обрати будь-яку, але дієву модель ринку. Погоджуюсь, що треба орієнтуватися на дрібного українського фермера. Вступаючи в Світову організацію торгівлі і укладаючи Угоду про асоціацію з ЄС ми чітко закріплювати позицію, що українська землі не може продаватися іноземцям. Тому спекуляції з приводу транснаціональних корпорацій – оманливі.

Ні МВФ, ні США не можуть змусити Україну продавати землю іноземцям

За одним винятком: станом на сьогодні під виглядом транснаціональних корпорацій існують українські олігархи, агрохолдинги. Усі вони є у власності українців, але зареєстровані поза межами України. Тому питання з приводу власності для іноземців – за дужками. 

Але безкінечно продовжувати мораторій не можна. Про це теж говорив Європейський суд з прав людини. Так, наше законодавство зараз не готове до запуску ринку землі, але воно не було готове і 10 років тому. «Радикальна партія» вже четвертий рік в парламенті, а шлях ви пропонуєте зараз. За рік до виборів.

Любомир Ференс: З паями почали розбиратися ще у 2001 році.

Тарас Качка: У 2001 році рішення про розпаювання землі належало президенту, а не парламенту. Але відколи у 2003 році запрацював Земельний кодекс, парламент не зміг виробити цієї позиції. Тому Європейський суд з прав людини і сказав, що потрібно знайти рішення, будь-яке: ізраїльське, канадське, польське тощо. Ринок може бути досить суворим, може бути лише для українців, але він має бути.

Якщо найближчим часом (до і впродовж наступного року) ринок землі не запрацює, тоді Європейський суд з прав людини вважатиме, що українці, які в Україні не зможуть користуватися своїм правом власності з усіма можливими обмеженнями, зможуть отримувати компенсації.

Мораторій – це перешкода не для агрохолдингів, а для малих фермерів

Все законодавство, усі законопроекти – готові, лежать в Міністерстві аграрної політики. З них можна виробити модель.  

Питання тут от в чому: чи здатен український парламент подолати сам себе і вийти з колії щорічного продовження мораторію. Думаю, українці здатні будувати нормальні, фермерські відносини на селі. 

Ігор Мосійчук: На жаль, найбільшою проблемою є саме те, що українці ментально не готові до запровадження будь-якого ринку землі.

Мають бути правила, фермерство, позиція держави, тоді люди не боятимуться втратити свою землю.

Любомир Ференс: За результатами одного дослідження, від 7 до 11% українців хотіли б продати землю, але не розуміють як це має відбуватися і побоюються чогось. Пане Ігорю, ви багато говорите про фермерство. Теоретично, якщо багаті куплять землю, вони ж будуть розвивати фермерське господарство, інвестувати гроші?

Ігор Мосійчук: Якщо ми говоримо про те, щоб зберегти і відродити українське село, то маємо говорити про малі сімейні ферми, про дрібне фермерство, яке буде обмежене у кількості володіння землі. Обмежене так, щоб дати фермеру заробляти і, водночас, не перетворюватися у латифундію.

Політики мають сісти, випрацювати законодавство, але потім мають піти до людей. Інакше скасування мораторію призведе до повторення Коліївщини.

Тарас Качка: Коли прийняли рішення про розпаювання, а у 2003 році – Земельний кодекс, то на той час ми експортували, наприклад, у 2007 році 4 млн т зернових. Минулого року ми експортували 44 млн т. Звісно, можна сказати, що левову частку виробляють агрохолдинги, але знову ж таки це говорить про зайнятість на селі. Також минулоріч ми вийшли на друге місце, після Нової Зеландії, по експорту вершкового масла в ЄС.

Ірина Соломко: Маємо слухача на зв’язку. Представтесь, будь ласка.

Наталія, із Львова: У 90-х говорили, що будучи у приватній власності промисловість України розквітне. Зараз наша промисловість ледь жевріє. Чи не станеться такого ж із землею, коли вона опиниться у приватній власності?

Ігор Мосійчук: Якщо скасувати мораторій зараз, то так і буде. У розвитку тваринництва, глибинної переробки зацікавлені фермер і селянин. А агрохолдинги, які після дикого скасування мораторію захоплять землю, в цьому не зацікавлені.

Поки люди не побачать, що країна дбає про те, щоб вони мали роботу, щоб були соціально захищеними, вони не погодяться на скасування мораторію. Це питання довіри. І питання страхів, які в українців вселив уряд, тісно пов’язаний з агрохолдингами.

Тарас Качка: Навіть попри мораторій ринок землі існує. Будь-яка модель ринку, яка запрацює з наступного року, буде кращою, ніж підтримка діючого мораторію.

Ірина Соломко: Маємо слухачів на зв’язку. Представтесь, будь ласка.

Володимир, з Черкащини: Ігоре, цей мораторій – це біда для людей. Чому ви хочете його продовжувати? Бо ви орендували за 3 км від мого села 200 га землі. Це село Мойсівка Драбівського району Черкаської області. Приїжджали люди Ляшка, хто конкретно з них орендував – не знаю.

Слухачка: Нам дали паї. Ще нічого не вродило, ще нічого не зібрали, а вже кажуть скільки нам за це заплатять. Як це вираховують? Звідки зараз знають скільки коштуватиме зерно восени?

Тарас Качка: Ціна формується на ринку. Є багато прогнозів і аналіз того, який попит на зерно буде у наступному маркетинговому році будується ще восени попереднього.