Мета «харчової» реформи полягає у тому, щоб навіть шаурма стала безпечною — Яна Добідовська

Про перебіг реформи, яка стосується безпечності харчових продуктів в Україні, ми поговорили зі старшою експерткою з питань європейського законодавства проекту Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні Яною Добідовською.

В Україні протягом багатьох років існувала підміна понять. В суспільстві існувало поняття якісний харчовий продукт, а під якісним розуміли той, який не справляє шкідливого впливу на здоров’я. Але це визначення відноситься до безпечності харчового продукту, тому що безпечний харчовий продукт – це той, який не справляє шкідливого впливу на здоров’я споживачів, тоді як якість – це вже суб’єктивні характеристики, які споживач очікує від певного продукту.

Мета «харчової» реформи полягає в тому, щоб всі харчі, які можемо придбати в будь-якого оператора ринку, були безпечними. Навіть точка з продажу шаурми, згідно з новим українським харчовим законодавством, відноситься до категорії «оператор ринку харчових продуктів», а нове законодавство розповсюджується абсолютно на всі ланки виробництва, обігу, реалізації, незалежно від розміру діяльності. Якщо той чи інший суб’єкт господарювання здійснює поводження з харчовими продуктами, автоматично він потрапляє в регулювання.

Чи вже зараз всі продукти харчування, які ми можемо придбати в точках громадського харчування, є безпечними?

Два роки мораторію на перевірки харчових продуктів не пройшли безслідно, і цим скористалися несумлінні оператори харчових продуктів. Але вже з початку цього року розпочалися перевірки, які здійснюються державними інспекторами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Які подальші кроки у реформуванні харчової галузі в контексті безпеки продуктів?

По-перше, це план змін. Він вже є в уряді, і це відбувається згідно з нашими зобов’язаннями в Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Там покроково розписаний весь масив європейського законодавства, до якого ми маємо привести наше українське харчове законодавство, якщо є різниця у вимогах.

В нас є основне харчове законодавство – це «Закон України про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів». Він повністю побудований на європейських вимогах. Також нещодавно в нас прийняли закон «Про безпечність та гігієну кормів», тому що, якщо ми говоримо про продуктивних тварин, з яких потім виготовляються харчові продукти, то треба контролювати, що ці тварини споживають. Це і новий закон №2639 «Про інформування споживачів щодо харчових продуктів», тобто всі вимоги до маркування.

По-друге, це контроль. Якщо немає механізму ефективного контролю, то і дотримання цих вимог не буде стовідсотковим.

А зараз вже діють нові правила перевірки. Зокрема, набув чинності закон України №2042, згідно якого запроваджуються нові вимоги до перевірок. Цим законом було знайдено баланс між ефективною перевіркою і врахуванням інтересів операторів ринку. Це полягає в тому, що було скасовано попередження про перевірку за десять днів, як це було раніше, тобто оператор ринку не буде знати, коли до нього прийдуть, він буде знати виключно, скільки разів на рік до нього прийдуть і до якої категорії ризику він відноситься. З іншого боку, будь-яка перевірка має супроводжуватися так званим чек-листом – це акт здійснення державного контролю. Це перелік питань, який є виключним, тобто виходити за межі цих питань інспектор не має права. Ці чек-листи знаходяться у вільному доступі, їх можна завантажити з сайту Держпродспоживслужби, і кожен оператор ринку може подивитися, чи він відповідає цим вимогам, які записані в цьому акті, чи ні.

На етапі розробки зараз перебуває закон про новітні харчові продукти і закон про предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.