«Сьогоднішні симпатії суспільства, які можна подивитися в різних соціологічних дослідженнях, показують, що об’єктивних обставин для того, щоб він міг сподіватися на прем’єрське крісло, немає. Ані електоральних, ані політичних, ані кулуарних. Я не буду казати, що шансів зовсім немає, адже політика – справа доволі жвава, Гройсман йде на парламентську кампанію, відповідно, він на щось розраховує. Але соціологія показує, що те, на що сьогодні він вже розрахував – це доволі невисока цифра. Тому, скоріше, посада прем’єр-міністра буде розігруватися в трикутнику «Слуга народу», «Батьківщина» і «Голос». А пан Гройсман явно випадає з цього, тому що він буде занадто токсичним для того, щоб з ним робити якісь союзи. Його політична електоральна вага доволі невелика для того, щоб він міг диктувати свій порядок денний. Але оце намагання капіталізувати свій статус прем’єр-міністра в сьогоднішній комунікації дає йому певний відсоток. Інакше, цілком ймовірно, ми б не побачили його сьогодні на електоральній мапі».
За посиланням можна прочитати основні тези розмови про те, чому розійшлися політичні шляхи Володимира Гройсмана і Петра Порошенка, а повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.