Рішення суду про неправомірну націоналізацію ПриватБанку, залякування виборців на окупованному Донбасі та дзвінки від президента — підсумки за 18 квітня

Програма Громадського радіо «#шотамвибори». До другого туру — 3 дні. Ми розповідатимемо вам про усе найцікавіше, пов’язане із виборами, кандидатами та голосуванням. Слухайте та думайте.

Ведучі

Віола Бурда

Рішення суду про неправомірну націоналізацію ПриватБанку, залякування виборців на окупованному Донбасі та дзвінки від президента — підсумки за 18 квітня
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-stv-2019-04-18.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-stv-2019-04-18.mp3
Рішення суду про неправомірну націоналізацію ПриватБанку, залякування виборців на окупованному Донбасі та дзвінки від президента — підсумки за 18 квітня
0:00
/
0:00

Що було у випуску

  • 0:56- Суд визнав націоналізацію ПриватБанку неправомірною, рішення ще не набрало чинності — повна історія

  • 3:47- Колегія суддів, яка визнала націоналізацію ПриватБанку неправомірною, недоброчесна — рух ЧЕСНО

  • 9:05- Як бойовики намагались вплинути на вибори в Україні — дослідження Валентини Троян

  • 19:25- «Суспільне телебачення» відповідатиме за режисуру та художнє керівництво ефіру зустрічі кандидатів на на НСК «Олімпійський» 19 квітня

  • 21:28- 2800 членам ДВК у Чернівецькій області не заплатили за роботу у першому турі виборів

  • 23:26- «Це Петро Порошенко. 21 квітня — вирішальний день» — хтоcь голосом президента говорить з виборцями по телефону

Спроби бойовиків вплинути на вибори в Україні

Перед першим туром виборів президента України бойовики «ЛДНР» активно залякували жителів окупованих територій — призначали різні «надважливі» масові заходи на середину дня 31 березня, розповідали про «тиск» з боку чинного президента Петра Порошенка на військових та підприємців та наголошували: кожен з кандидатів на посаду президента розглядає лише силовий сценарій для Донбасу — досліджує Валентина Троян.

26 березня інтернет-користувачі у ФБ-спільноті «Регион-13» повідомили: у Луганську люди масово отримують анонімне запрошення на концерт.

Незрозуміло було: чому саме у цей день угруповання «ЛНР» вирішило влаштувати «святковий концерт». В оголошенні пропонували у такий спосіб зустріти «русскую и донбасскую весну». Але ті події, які на окупованих територіях називають «русской весной», у 2014 році відбувалися на початку березня, а не наприкінці. На це звернули увагу самі учасники спільноти. Призначений він ніби був на 12.00-ту. Тобто, якщо людина піде на цей захід, то навряд чи вона зможе вчасно потрапити на підконтрольну територію на виборчу дільницю. Та вже 28 березня одне із підконтрольних бойовикам ЗМІ повідомило: концерту не буде. З технічних причин.

«З технічних причин концерт за участі ро

сійських артистів 31 березня в Луганську не відбудеться», — повідомив інтернет-ресурс, посилаючись на «Міністерство культури ЛНР».

Аналогічна історія з концертом сталася і у Донецьку. Там так само планувався виступ російських виконавців о 12.00, а після мав відбутися мітинг, присвячений так званому врученню Петру Порошенку «ордена Іуди». Цей захід також не відбувся.

Крім того, за кілька днів до виборів у спільноті «Типичный Донецк» з’явилося повідомлення, що у Донецьку невідомі розповсюджують листівки із призовом прийти на «антикомендантський» мітинг 31 березня о 12.00.

ПриватБанк — наступний етап 

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського щодо неправомірності націоналізації ПриватБанку. Суд оприлюднив тільки резолютивну частину свого рішення та висновок. Повне рішення буде за кілька днів, але суд його не оприлюднюватиме. Засідання проходили в закритому режимі, оскільки информація, яку обговорювали на суді, містить банківську таємницю, пояснив суддя спікер окружного адміністративного суду Богдан Санін.

«Таке рішення приймалось у зв’язку з тим, що відповідачі не довели, що банк відповідає всім критеріям, за якими встановлюють його неплатоспроможність»,  пояснив Санін, зазначивши, що у резолютивній частині судді пояснили, чому вони визнали націоналізацію Приватбанку неправомірною.

Відповідачами у справі були Нацбанк та міністерство фінансів України. В  Нацбанку повідомили, що оскаржуватимуть рішення суду. Воно набуде чинності через 10 днів  це той термін впродовж якого судді мають надати сторонам суперечки повний текст рішення. Від тоді Нацбанк та Мінфін матимуть місяць, аби подати апеляційну скаргу. Всі докази того, що ПриватБанк на момент націоналізації був неплатоспроможним, були, говорить заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.

«Є закон «Про банки та банківську діяльність», в якому чітко зазначено, що Національний банк зобов’язаний прийняти рішення про визнання банку неплатоспроможнім у разі, якщо капітал цього банку або норматив адекватності знижується більш ніж до однієї третини нормативу. Ми говоримо, що за підсумками перевірки капітал банку набув від’ємного значення», — пояснила Рожкова. Які ще докази потрібні, голова Нацбанку обіцяла розібратись після отримання рішення суду.

Активісти руху «ЧЕСНО. Фільтруй суд» повідомили, що колегія суддів, яка визнала незаконною націоналізацію ПриватБанку та задовольнила позов мільярдера Ігоря Коломойського, недоброчесна. Спікер окружного адміністративного суду Богдан Санін повідомив прізвища суддів, які приймали рішення. До складу колегії входили три судді: головуючий суддя Ігор Качур, суддя Володимир Келеберда та суддя Віталій Амельохін.

За даними руху Чесно, суддя Качур у деклараціях за 2013 та 2014 роки не вказав інформації про те, що йому на праві користування (проживання) належить квартира площею 69 кв.м з 2002 року, про що вказано в декларації за 2015 рік. Келеберда, за даними Бігус.інфо, ймовірно,  фіктивно розлучився аби приховати майно від декларування. Амельохін – суддя Окружного адмінсуду, якому у 2013 році надали службове житло у Києві. За даними реєстру судових рішень, суддя через суд  виключив квартиру із переліку службових і квартиру передали судді Амельохіну у постійне користування.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав не політизувати справу щодо законності націоналізації ПриватБанку.

«Я підтримую позицію Нацбанку та Міністерства фінансів про те, що по-перше, це рішення не вступило в законну силу; по-друге, воно повинно бути оскаржене відповідно до процедур. І я бачу, що Нацбанк та Міністерство фінансів абсолютно впевнені у своїй правовій позиції», – зазначив Гройсман. Прем’єр-міністр підкреслив, що його цікавить захист інтересів владників та захист грошей держави, оскілька Україна докапіталізувала ПриватБанк на 155 мільярдів гривень.

Повернення ПриватБанку коломойскому – це початок реваншу проросійських сил та олігархів, заявив президент України Петро Порошенко.

Рішення суду про визнання націоналізації неправомірною не вплине на роботу ПриватБанку, запевнив голова правління Приватбанку Пьотр Крумханзл

Передісторія судової тяганини

Наприкінці лютого 2019 року колишній власник ПриватБанку, олігарх Ігор Коломойський, оскаржив у суді рішення уряду про націоналізацію банку. В інтерв’ю BBC Коломойський заявляв, що очікує отримати компенсацію від держави за націоналізацію ПриватБанку «у тому чи іншому вигляді» після закінчення президентських виборів. Пізніше розмір цієї компенсації Коломойський оцінив у щонайменше 2 мільярдів доларів.

До грудня 2016 року Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій ПриватБанку. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

У грудні 2016 року ПриватБанк український уряд вирішив націоналізувати ПриватБанк.  Тодішня голова НБУ Валерія Гонтарева повідомила, що екс-власники ПриватБанку вивели 16 млрд гривень в ніч перед націоналізацією. Також ПриватБанк перед націоналізацією вивів 110 мільярдів гривень через фіктивні компанії. Нацбанк докапіталізував Приват банк на 155 млрд гривень .

«ПриватБанк врятували коштами платників податків – в середньому кожен українець заплатив за порятунок приватбанку  3, 5 тисячі гривень», – заявляв два роки тому директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

Членам ДВК не оплатили роботу в першому турі

2800 членів дільничних виборчих комісій 204 округу у Чернівецькій області не отримали оплату за роботу у першому турі виборів президента України. Про це Громадському радіо розповів новий голова окружної виборчої комісії Олександр Ватаманюк. Затримка вийшла через те, що попередній голова окружної виборчої комісії неналежним чином заповнив документи, які передав у банк. На дзвінки Громадського колишній голова не відповів. Наразі ситуацію майже вирішили, каже новий голова ОВК у Чернівецькій області Олександр Ватаманюк.

«Раніше головою ОВК був Качан Іван Григорович. Він відповідав за оплату праці голов ДВК. Вчора вже подали всі списки до Ощадбанку для нарахування коштів на рахунки членів ДВК, які працювали на виборах 31 березня. Я дзвонив в банк, там сказали, що люди вже почали отримувати кошти», – запевнив Ватаманюк.

За його словами оплату Ощадбанк перераховує через систему «Швидка копійка», і до кінця робочого дня гроші повинні бути на рахунках членів ДВК. Колишня голова однієї з ДВК у Чернівецькій області говорить, не знає яку зарплату отримає. 

«Я читала, по закону ми мали отримати 14% від мінімальної заробітньої плати, а зараз мені сказали від прожиткового мінімуму», – розповіла жінка.

Гроші станом на 6 годину вечора 18 квітня на її рахунок не прийшли. Зазначу, роботу членів окружних та дільничних виборчих комісій оплачує держава.

Більше про події 18 квітня слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки:

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвиту ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supproted by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the auhors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government