facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Невизначеність зараз — це варіант норми, — психологиня про зміни і формування точок опори

Розмова з психологинею про невизначеність, емоції, точки опори.

Невизначеність зараз — це варіант норми, — психологиня про зміни і формування точок опори
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії — сертифікована бізнес-тренерка, психологиня Ірина Глущенкова.

Ірина Глущенкова: Люди індивідуально проходять через зміни, але, в принципі, загальні характеристики, спільні для нас усіх, ми можемо помітити. 5 простих фактів про наш мозок:

  1. Виживання.
  2. Визначеність.
  3. Енергія.
  4. Легкі рішення.
  5. Нові нейронні зв’язки.

Коли людина знаходиться в комфортній, зрозумілій ситуації, мозок себе відчуває комфортно. Він використовує ті нейронні зв’язки, які він напрацював. Він може використовувати енергію в економрежимі. Він все може передбачити і спрогнозувати. Може працювати на автопілоті (мозок це дуже любить). Будь-яка ситуація змін — це непередбачуваність, неможливість використовувати напрацьовані стратегії, і, звісно, для мозку така ситуація — ситуація небезпеки і загрози. На це у відповідь йдуть інтенсивні емоції: страх, турбування, розгубленість. Це не означає, що з нами щось не так. Це означає, що мозку некомфортно. Такі емоційні реакції в різній інтенсивності, напевно, переживали ми всі.

Невизначеність зараз — це варіант норми. Коли ми комунікуємо з людьми, важливо ділитися тією інформацією, яка є на поточний час.

Важливо розуміти, що кожен особисто зараз відповідальний за те, щоб формувати для себе певні точки опори, острівці стабільності. І в цих «острівцях» — часовий горизонт короткий. Ми маємо це прийняти.

На що я можу вплинути? На логістику свого хоумофісу, на часовий горизонт протягом тижня, на те, що буде гарним результатом сьогоднішнього дня. І ок, і це добре, і це формує мій острівець стабільності. Дає мені опору.

Я б підбила підсумки:

  • Важливо розуміти емоційні механізми, як ми переживаємо зміни, і як працює наш мозок.
  • Прийняти реальність: вона така, як є, ми не знаємо, як вона буде розвиватися. І, можливо, ввімкнути в собі режим машиніста: «Яке моє нове завдання в цій реальності?». Пам’ятати про зацікавленість і надію: «Якими шляхами я їх в собі можу вмикати?»
  • Формувати точки опори — маленькі острівці стабільності: моє краще завдання на день, моя перспектива на тиждень.
  • Ще я б додала самонастрой на день. Те, що ми думаємо, впиває на наш стан, наш стан — на рішення. А наші рішення сьогодні — це те, якими м будемо завтра, післязавтра, і через рік.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

«Швейцарія хоче бути долучена, як миротворець, усюди» — експерт-міжнародник про «мирний план» Китаю та Бразилії

«Швейцарія хоче бути долучена, як миротворець, усюди» — експерт-міжнародник про «мирний план» Китаю та Бразилії

«Судді на це не підуть»: правозахисник про вимоги екс УПЦ МП щодо статусу Біличанського лісу

«Судді на це не підуть»: правозахисник про вимоги екс УПЦ МП щодо статусу Біличанського лісу

«Страшно, що це типове явище»: що відомо про насилля в інтернатах

«Страшно, що це типове явище»: що відомо про насилля в інтернатах